«Велика угода»: чи можливий компроміс за рахунок України?

Початок 2017 року пройшов під акомпанемент інформаційної хвилі про можливу «Велику угоду» між США та Росією, у тому числі щодо України.

«Велика угода»: чи можливий компроміс за рахунок України?
26 Січня 2017 22:36Світ,Статті

Поштовх чому дав прихід до влади у США Дональда Трампа, який неодноразово обіцяв налагодити стосунки з Володимиром Путіним, повідомляє BBC.

Одразу на кількох напрямках в українських та іноземних ЗМІ почали розкручувати тему, нібито частиною «Великої угоди» може стати вирішення сирійської кризи, а також конфлікту на сході України.

Одним із мессиджів, який намагались донести – «Крим в обмін на Донбас». Мовляв, Захід у певний спосіб може легалізувати окупацію РФ Криму або «забути» про це в обмін на «вихід з Донбасу».

При цьому офіційний Київ рішуче відкинув подібній сценарії.

В Україні ці дискусії викликали засудження ініціаторів компромісів, що навіть вилилось у своєрідний бойкот «українського сніданку у Давосі» Віктора Пінчука, який власне і запустив хвилю «болючого компромісу».

ВВС Україна розібрала головні стратегії вирішення конфлікту на Донбасі, які можуть бути актуальними цього року і, чи здатні вони швидко припинити кровопролиття.

Хвиля компромісу Пінчука

Потужна інформаційна хвиля щодо можливого світового компромісу за рахунок України піднялась наприкінці 2016 року.

У кінці грудня у німецькій пресі з’явились статті, в яких нібито з посиланням на джерела стверджували, що колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер пропонує новому президенту Дональду Трампу стратегію щодо України.

І вона нібито полягатиме у певному компромісі щодо конфлікту в Україні, в якому за поступовий вихід з Донбасу Росії більше не дорікатимуть щодо анексії Криму. І послаблять санкції.

Пінчук

Інформація частково отримала підтвердження, коли радник пана Кіссінджера Томас Грем в інтерв’ю виданням США не заперечив ініціативу шефа, додавши, що він прагне покращень відносин Росії та США.

У передостанній день Нового року у США вистрелила і «важка артилерія» з України.

Один з найбагатших олігархів України Віктор Пінчук опублікував у виданні The Wall Street Journal колонку, в якій запропонував рішучий компроміс для владнання конфлікту на Донбасі.

Йшлося про тимчасову відмову від намірів вступу до ЄС та НАТО, а також винесення за дужки Криму, «щоб на заважати досягненню угоди, яка закінчить війну на Сході».

Також він запропонував, незважаючи на обставини, провести місцеві вибори на непідконтрольних районах Донбасу.

Це викликало в Україні хвилю несприйняття та засудження, а СБУ навіть почала перевірку подібних заяв щодо ознак державної зради.

Згодом Пінчук спробував дещо відкоригувати позицію.

Пікантності ситуації додавало те, що тесть пана Пінчука – екс-президент Леонід Кучма – є представником України під час мінських мирних перемовин.

За кілька днів після Пінчука його тези частково підхопив керівник міжнародного центру політичних досліджень Василь Філіпчук, ґрунтовна стаття якого також згадувала на компроміс «Крим в обмін на Донбас».

Савченко

Подібну позицію щодо компромісу невдовзі озвучила і колишня російська ув’язнена, член парламенту Надія Савченко.

Офіційний Київ вустами заступника голови адміністрації президента Костянтин Єлісеєва на сторінках того ж The Wall Street Journal заперечив подібні компроміси.

Він написав про «червоні лінії», які Україна не перетинатиме у межах мирного процесу. Ними є і євроатлантична інтеграція, і торгівля з Кримом та Донбасом.

Проте закінчується вже третій рік війни на Донбасі й дієвого механізму її закінчення поки що не видно.

Болючий Донбас

Україна, Росія та проросійські бойовики на Донбасі «виконують» мирні мінські домовленості з вересня 2014 року.

Дебальцеве

Проте навіть після «другого Мінська» від лютого 2015 року повністю припинити вогонь так і не вдалось. Частково від лінії розмежування відвели важке озброєння, проте політичну частину домовленостей так і не виконали.

Згідно з угодами, спочатку має відбутись припинення вогню, відведення зброї, а потім проведення виборів в окремих районах Донбасу за українським законом, надання їм особливого порядку самоврядуванні в Конституції і передача Україні кордону.

Україна наполягає на повному припиненні вогню, а вже потім виконанні політичної частини. Окрім того, керівництво України хоче початку передачі кордону ще до завершення виборів.

Навколо цього і сперечаються останній рік світові лідери, звинувачуючи один одного в порушенні домовленостей.

Керівники країн «нормандської четвірки» – України, Росії, Франції та Німеччини неодноразово намагались домовитись про алгоритм виконання Мінська, проте всі спроби лишились марними.

Включно з останньою ініціативою узгодити дорожню карту виконання Мінська і завести на Донбас озброєну місію ОБСЄ.

Чи можливий великий компроміс?

«Панове, а ви збирали ці території, щоб цими українськими землями розкидатися?» – заявив Петро Порошенко, чи то звертаючись до охочих до компромісу, чи охочих відгородитись від окупованих територій.

На День соборності 22 січня Петро Порошенко чітко підтвердив, що на жодні компроміси щодо Донбасу йти не збирається.

«Не вірю у велику угоду США і Росії щодо Криму і Донбасу. Ми перебуваємо у фазі дуже в’язкого протистояння, скоріше домовляться щодо Сирії, ніж України», – запевнив ВВС Україна політолог Михайло Погребинський.

Він дуже критично ставиться до української влади, але в обмін «Донбас на Крим» не вірить.

«Яким би не був лідер Росії, він не може сказати самим розбиратись з Донбасом, а «ми їм допомагати не будемо, зброї давати не будемо, не пустимо добровольців», – зауважив експерт.

На думку пана Погребинського, Крим ніхто не обговорюватиме у Москві, принаймні у найближчі роки.

«Хіба нинішня влада в Україні піде, і тоді буде перелом. Або зовнішні гравці змусять українську владу йти на великі поступки. Хоча я не уявляю, як можна до цього змусити», – додав пан Погребинський.

Порошенко

Політичний експерт та член Ради Дмитро Тимчук вважає інформаційну хвилю «великої угоди» спланованою.

«Не прихильник конспірологічних теорій, але, схоже, що через усі можливі канали Кремль намагається формувати свій порядок денний для адміністрації Трампа та урядів Європи», – вважає пан Тимчук.

Він не стверджує, що всі гучні заяви є планом Кремля. Але передбачає, що весь рік ці тези будуть озвучуватись у тому числі в Україні через залежні від Росії ЗМІ.

Хоча, на думку Тимчука, реакція влади та українського суспільства показала нинішнє несприйняття ідеї «болючого компромісу» чи «великої угоди».

На фоні розслідування СБУ щодо заяв Пінчука, пан Тимчук зауважує, що якось легально оформити формулу «Донбас в обмін на Крим» – неможливо.

Фальстарт?

Натомість політолог Володимир Фесенко зауважує, що з часом ідея певного компромісу може ставати не настільки неприйнятною, як виявилось зараз.

«Зараз на Пінчука всі нападають, але він просто міг зробити фальшстарт. Першим сказав те, що післязавтра стане прийнятним», – заявив пан Фесенко, який відвідав його «український сніданок» у Давосі.

Він вважає, що у Пінчука домінувала бізнесова логіка і намагання налагодити контакти або підлаштуватись під позицію адміністрації Трампа.

Київ

Зараз подібні позиції сприймаються як капітуляція, але, як вказує Фесенко, так як Пінчук вважають багато бізнесменів.

«Є втома суспільства від війни. Навіть на заході України не хочуть війни», – додає пан Фесенко.

Дмитро Тимчук також визнає, що українське суспільство «банально втомилось від війни», а тому проросійські сили будуть це використовувати у стратегії схилення України до компромісу «за рахунок своїх інтересів».

Але він застерігає, що подібний торг за території та інтереси може викликати різкий супротив в іншої частини суспільства.

«У нас є багато учасників АТО, яким буде важко пояснити, за що вони проливали кров. І при цьому країна накачана зброєю», – додав пан Тимчук.

Визнати окупацію?

Останніми тижнями фракція «Самопоміч» та низка інших політиків наголошують на іншій стратегії – визнати окупацію окремих районів Донбасу на законодавчому рівні й частково відмежуватись.

Її підтримують й низка депутатів з інших фракцій, яких записують до «партії війни».

Зокрема, Дмитро Тимчук вказує, що таке визнання стало б спробою формування свого порядку денного вирішення кризи для Заходу.

путін

«Ми маємо покласти всю відповідальність на Росію, що відкриє двері реального мирного врегулювання і перемовин не з віртуальними республіками, а Росією», – вважає Дмитро Тимчук.

Натомість пан Фесенко говорить, що частина «постмайданного табору» просто боїться повернення у склад України мільйонів проросійських виборців, «які будуть голосувати за проросійські партії».

При цьому він, як і більшість експертів, вказує, що цього року навряд чи якась із стратегій Росії, Заходу чи України суттєво змінить ситуацію на Донбасі.

«Якісь домовленості виключати не можна, але, скоріше за все, максимум, на чому вдасться зійтись – поступове припинення бойових дій на Донбасі», – вважає пан Фесенко.

На модель реінтеграції Донбасу, яка є у Мінських угодах, за його словами, Петро Порошенко поки йти не готовий.

Це стосується виборів в окремих районах і закріплення їхніх повноважень в Конституції.

А ідея напрацювання нової дорожньої карти виконання Мінська не спрацювала.

Експерти вказують, що найближчими місяцями Росія намагатиметься налагодити контакт з адміністрацією Трампа, потім будуть весняні вибори у Франції, а восени – у Німеччині.

А тому чекати ефективної роботи у нормандському форматі не радять.

Перечекати «перезавантаження Трампа і Путіна»

З перших днів на посаді у Дональда Трампа виникли суперечки і з лідером Німеччини, і Франції.

Як вказав директор Інституту стратегічних досліджень України Володимир Горбулін, «велика угода» навіть за спиною України теоретично можлива.

АТО

Але за низки умов, і перша з них – тотальна згода більшості міжнародних гравців. А поки що, на думку Горбуліна, щодо України цього немає.

А пану Кіссінджеру він нагадав мирні угоди щодо В’єтнаму 1973 року між США та СРСР, після яких комуністи швидко захопили усю країну.

Пан Фесенко сподівається, що Україна протримається «період перезавантаження Трампа з Путіним” й не здасть позицій, а потім ситуація все одно повернеться до протистояння США та Росії.

«Кон’юнктурна частина політичної еліти, зокрема і Порошенко, будуть шукати можливість якось домовитись з командою Трампа, якось пом’якшити настрій Москви. Але я не бачу перспектив у цьому», – вважає Михайло Погребинський.

Експерти вказують, що одним з головних завдань Росії щодо Донбасу цього року буде спроба пом’якшити санкції, але поки що ніхто не береться прогнозувати, чи піде на це нова адміністрація США.

Масштабні військові дії та ескалацію експерти поки що також вважають малоймовірною, прогнозуючи подальший напівзаморожений конфлікт.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.