Курдам-біженцям в Німеччині не дали притулку і оголосили українцями

Родині курдів-єзидів у Німеччині скасували статус біженців на підставі інформації, що вона походить не з Сирії, а з України.

Курдам-біженцям в Німеччині не дали притулку і оголосили українцями
3 Липня 2017 18:09Світ,Статті

Поки суд визначає, сирійці це чи українці, DW розбиралася у заплутаній історії.

Прибуття до Німеччини протягом минулих двох років понад мільйона біженців стало неабияким викликом для міграційних служб. Час від часу виникають гучні скандали. Зокрема, нещодавно набув розголосу випадок, коли солдат Бундесверу-правий екстреміст зміг зареєструватися біженцем. Тепер черговий скандал розгорівся навколо родини, члени якої отримали притулок як сирійці, але потім втратили його, адже начебто виявилися українцями.

Достеменно відомо, що Азіз С. з дружиною Лейлою та двома дітьми прибули до Німеччини у вересні 2014 року. 2 березня 2015-го Федеральне відомство з питань міграції і біженців (BAMF) визнало їх біженцями. Після цього сім’я прибула до містечка Реде в окрузі Боркен у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія.

Але вже 13 квітня 2016 року рішення про надання притулку було скасовано. Підстава: «У листопаді 2015 року відомство у справах іноземців та притулку округу Боркен повідомило BAMF, що у цій справі йдеться про громадян України, які не знають жодного слова арабською та цілком відкрито говорили перед іншими шукачами притулку, наскільки легко обдурити німецькі органи влади», – йдеться у повідомленні адміністративного суду Мюнстера. Цей суд нині розглядає позов родини проти BAMF з вимогою відновити статус біженців. Перше засідання відбулося у понеділок, 26 червня.

Адвокат позивачів Бариш Єшіль говорить, що члени родини – курди, які сповідують єзидизм. «Моїм підзахисним закидають, що вони насправді не є сирійцями та, можливо, єзидами також. Натомість постійно виринає, що вони начебто з України чи, можливо, українські громадяни. Це точно не відповідає дійсності», – заявив адвокат. За його словами, розмовляють вони лише курдською мовою. Саме нею спілкується зі своїми підзахисними Єшіль, який сам має курдське походження.

Адвокат стверджує, що до середини 2014 року родина мешкала в селі неподалік Ель-Хасаки і ніколи не виїжджала за межі країни.

Ель-Хасака – місто на північному сході Сирії. Зараз переважно перебуває під контролем курдських Загонів народної самооборони (YPG). І хоча в перші роки громадянської війни у Сирії там мали місце зіткнення, театром бойових дій території довкола Ель-Хасаки стали у 2015-2016 роках – під час протистояння між проурядовими військами, «Ісламською державою», а також YPG.

За твердженням адвоката, родина залишила Сирію за допомогою контрабандистської організації. «Пробули у Туреччині один-два тижні. І далі втекли до Німеччини «балканським маршрутом», який тоді ще був відкритим», – говорить Єшіль.

Речник суду в Мюнстері суддя Міхаель Лабренц (Michael Labrenz) повідомив DW, що родина – справді курди-єзиди. «Суддя виходить з того, що це – курди-єзиди. І тому шукають експерта-лінгвіста з курдської мови. Буде запитано мовну експертизу, щоб прояснити питання, чи позивачі, як вони стверджують, справді прибули з Сирії чи може звідкись іще», – зазначив Лабренц. Лінгвістична експертиза, яку суд розпорядився провести, має з’ясувати, яким діалектом розмовляють позивачі.

Під час суду в понеділок Азіз описав село, з якого він походить, географію місцевості, де воно розташовано, як звали власника продуктової лавки у селі, де саме розташована школа. На думку суду, експертиза має підтвердити або спростувати твердження чоловіка. «Він точно говорить курдською. Чи це єдина мова, цього ми не знаємо. Стверджується, що вони лише курдську знають. Щодо української – він сказав, що ні, бо вони, мовляв, походять зовсім не з України», – розповів суддя Лабренц.

Адвокат Єшіль висловив сумніви у тому, що експерт-лінгвіст зможе визначити місто чи село, звідки людина походить. За його словами, в курдській мові є багато дрібних говірок й іноді люди з різних сіл, розташованих за кілька кілометрів, розмовляють різними говірками. «В Курдистані не можна це науково аналізувати. Немає університетів, які викладають курдською літературною мовою», – зауважує Єшіль.

У відомстві з питань біженців BAMF DW заявили, що з міркувань захисту персональних даних не коментують конкретні випадки, проте змогли повідомити деякі подробиці. З листопада 2014 року відомство запровадило пришвидшену процедуру для деяких шукачів притулку, зокрема з Сирії. Згідно з нею, шукачі пояснювали причину своєї втечі з країни походження у письмовій анкеті та не проходили особистої співбесіди. Зараз же, за розпорядженням глави МВС ФРН, відомство проводить планову перевірку всіх ухвалених у рамках прискореної процедури рішень про надання притулку. «Якщо буде з’ясовано, що визнання (статусу біженця) було отримано завдяки обману – наприклад, щодо громадянства – то процедуру скасування треба розпочати уже до завершення трирічного строку», – пояснили в установі.

Стосовно родини Азіза С. BAMF цілковито скасувало наданий статус біженця. «Визнаний Федеральним відомством 2 березня 2015 року статус біженця засновувався на недостовірних даних заявників, які видали себе перед федеральним відомством сирійськими біженцями. Обман призвів у процедурі надання притулку цій родині до визнання статусу біженця», – додали у BAMF.

Відповідаючи на запитання, яке громадянство мають позивачі, суддя Лабренц зазначив: «Ми цього не знаємо. Вони стверджують, що сирійське, але не мають паспортів. Є підозра, що вони прибули з України, але ми цього не знаємо». Адвокат Єшіль запевняє, що паспортів чи посвідчень особи немає через війну. «Але є сімейні книги, книги реєстрації шлюбів цієї сім’ї арабською мовою. Все це офіційно підтверджено сирійськими установами та є у матеріалах справи», – говорить Єшіль.

Адвокат все пояснює наклепом з боку інших біженців з притулку, де перебувала і ця родина. Причина – довга історія конфліктів між арабами та курдами. «Біженець-араб, я припускаю, що з Сирії, пішов у відомство у справах іноземців і сказав: вони ніякі не сирійці, вони не розмовляють арабською, вони прибули з України. З того часу в документах значиться, що родина з України», – розповів свою версію Єшіль.

Остаточно ж з’ясувати, походить ця курдська родина з Сирії чи України – справа суду в Мюнстері. Його рішення має поставити крапку в цій резонансній історії, яку чимало німецьких ЗМІ спершу подали як імовірний приклад шахрайства з боку «українців, які видали себе за сирійських біженців».

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.