Україна і ЄС: примарне членство та невиконані обіцянки

За чотири роки після Євромайдану саміт Східного партнерства у Брюсселі не приніс Україні чіткої перспективи майбутнього членства в ЄС.

Україна і ЄС: примарне членство та невиконані обіцянки
25 Листопада 2017 18:30Політика,Статті,Україна

На телекамери єврочиновники так відверто не говорять, проте у неформальних розмовах визнають, що реформи в Україні рухаються значно повільніше, ніж би їм того хотілося. Про це пише BBC.

Україні не вдалось відстояти кілька принципових речей у кінцевій декларації саміту.

У неофіційних розмовах українські дипломати визнавали, що амбіції України перед самітом були завищені. Для того, щоб членство пообіцяли, Києву ще треба проводити серйозні реформи щонайменше чотири роки.

Примарне членство

За роки після Євромайдану Україна ратифікувала Угоду про Асоціацію з ЄС, запустила зону вільної торгівлі, влітку 2017 року запрацював безвізовий режим.

Цього разу українська влада хотіла ще більшого – обіцянки майбутнього членства.

В Угоді про Асоціацію, а також в декларації саміту Східного партнерства у Ризі 2015 року згадка про визнання ЄС європейських прагнень України є.

А от влітку цього року під час саміту Україна-ЄС у Києві європейці відмовились згадувати про членство, тож ухвалення спільної декларації провалилось.

На саміті в Брюсселі європейці повторили формулювання Риги-2015 та Угоди про Асоціацію.

Україна натомість вимагала чіткіших формулювань, ба навіть записати посилання на 49 статтю договору про ЄС. Вона дає право звертатись по членство усім європейським країнам, які виконають необхідні критерії.

Після тривалих суперечок та перемовин цю позицію України не врахували.

Президент Європейської Ради Дональд Туск у якості своєрідної моральної компенсації заявив, що вважає положення Угоди про європейські прагнення найважливішим в усій Асоціації.

«Це не саміт про розширення ЄС чи про вступ України до нього», – досить різко відповів на початку саміту голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер на питання щодо перспектив України.

Найголовніші проблеми України, про які йшлося в Брюсселі, – це зволікання з реформами та недостатня боротьба з корупцією.

Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер на початку саміту доволі різко нагадав, що

Навіть один з найактивніших адвокатів України в ЄС, президент Литви Даля Грибаускайте наголосила, що Україні для перспективи членства «треба пройти значний шлях».

Те, що Україна так наполягала на згадці про членство, деякі співрозмовники ВВС Україна пов’язують із майбутніми виборами в Україні у 2019 році.

Мовляв, на президентських перегонах тема інтеграції з ЄС для Петра Порошенка буде важливою, а тому він хотів прориву в цьому питанні.

Наступний саміт Східного партнерства, швидше за все, відбудеться вже після виборів в Україні.

Один з високопоставлених українських дипломатів у Брюсселі розповів ВВС Україна, що сподіватись на «європейський прорив» було не варто.

«Якщо реально, то до заяви, яку ми хотіли від ЄС щодо членства, ще треба 3-4 роки важко працювати», – визнав співрозмовник.

Він послався на слова того ж Петра Порошенка, що Україна виконала тільки 15% зобов’язань в Угоді про Асоціацію. А в ЄС навіть до цієї цифри ставляться досить стримано.

«Політичних заяв хочеться, але треба реально працювати над виконанням угоди та над конкретними проектами», – додав дипломат.

Незадоволення Україною

«Ех, скільки ж Україна втратила потенціалу після Євромайдану, можливості були величезні!» – жалкує один із єврочиновників, з яким спілкувалася ВВС Україна.

На його думку, реформи в Україні йдуть надто повільно.

А багато обіцянок, які давав Петро Порошенко, грубо порушуються.

Те, що Петро Порошенко послідовно ігнорує створення антикорупційного суду, налаштувало проти нього частину керівництва Єврокомісії, каже співрозмовник ВВС Україна.

У ЄС вважають, що влада України свідомо гальмує боротьбу з корупцією, щоб захистити власні інтереси.

Європейські чиновники невдоволені тим, що багато обіцянок президента Петра Порошенка грубо порушуються

Інша невиконана обіцянка – це скасування мораторію на експорт лісу-кругляка.

Саме через ліс та відсутність антикорупційного суду, ЄС відмовляється надати Україні 600 мільйонів євро фінансової допомоги.

«Якби ці чотири роки Україна робила реформи на повну, то сьогодні не вона б просила про сигнал щодо членства, а ЄС сам би давав ці сигнали!» – каже співрозмовник ВВС Україна.

Але попри весь негатив, у кулуарах саміту говорили, що Україну підтримуватимуть і надалі, адже вона «занадто велика та важлива країна».

Росія та Угорщина

Окрім перспективи членства, в України були ще декілька вимог.

Одна з них – чітке визнання Росії агресором.

Проте ЄС не захотів включати це положення, щоб не викликати різкого незадоволення Білорусі та Вірменії, які є учасниками партнерства.

Щоб хоч якось підбадьорити українців, пан Туск у своїй окремій заяві після саміту чітко назвав Росію агресором щодо України.

У фінальну декларацію потрапила ще й пропозиція Угорщини, яка опосередковано стосується України.

Зокрема, європейці вказали, що країни партнерства не повинні погіршувати ситуацію з правами нацменшин в освіті. Про Україну там прямо не згадується, проте на тлі мовних суперечок між обома країнами, адресат цієї вимоги очевидний.

Цю ініціативу підтримала також Румунія, яка незадоволена скороченням вивчення румунської мови в школах Закарпатської та Чернівецької областей.

Співрозмовник ВВС Україна визнав, що нинішнє напруження України з країнами-членами ЄС – Угорщиною та Польщею – не варто недооцінювати.

Спочатку, за його словами, у ЄС сподівались, що лідери союзу Франція та Німеччина швидко заспокоять сусідів України.

Але оскільки цього не сталося, в ЄС тепер думають над іншими шляхами того, як зняти напругу між Україною та її західними сусідками.

Непорозуміння з декларацією

Оптимістичним для України був приурочений до саміту конгрес Європейської народної партії – найвпливовішої у ЄС. Він пройшов напередні саміту.

На ньому ухвалили спеціальну рекомендацію до саміту Східного партнерства, де фактично підтримали більшість українських вимог.

ЄНП чітко підтримало перспективу членства в ЄС учасників партнерства.

Окрім того, ЄНП чітко вказала на роль Росії в агресії щодо України та Грузії.

У партійній заяві найвпливовіша партія ЄС також підтримала поглиблення інтеграції з Україною, Грузією та Молдовою у так званому форматі “Східне партнерство+”.

Врахувати прохання України у своїй резолюції перед самітом також рекомендував Європарламент.

Але врешті ці рекомендації так і не потрапили до офіційної декларації.

Хоча Петро Порошенко після саміту стверджував про зворотнє.

Співрозмовники ВВС Україна у Брюсселі вказали, що записані у фінальній декларації саміту положення форматом «Східне партнерство+» назвати не можна.

Саміт «не про Україну»

Ще напередодні саміту співрозмовники ВВС Україна у Брюсселі вказували, що нинішній саміт партнерства – «не про Україну, а швидше про Вірменію».

У програмі ЄС співпраці зі східними сусідами беруть участь шість країн – Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан, Вірменія та Білорусь.

Вірменія на цьому саміті підписала з ЄС спеціальну «Комплексну та розширену угоду про співпрацю». Документ неформально назвали «полегшеною Асоціацією».

Ця угода не передбачає створення всеосяжної зони вільної торгівлі, а тому не має викликати різких заперечень з боку Росії.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.