Чому Нацбанк дозволив купувати валюту без паспортів

Вдруге за останні тижні Нацбанк спрощує правила обміну валюти. Регулятор прийняв постанову, якою дозволив купівлю-продаж валюти до 150 тисяч гривень без документів.

Чому Нацбанк дозволив купувати валюту без паспортів
20 Серпня 2016 22:50Політика,Статті,Україна

– Нічого радикально не змінилося, — розповідає газеті Експрес директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — Якщо захочете придбати готівкову валюту, то дійсно вже не потрібно буде показувати паспорт. Але купити за один раз в одному банку можна буде, як і раніше, не більше 12 тисяч грн (480 доларів). Хоча формально є межа у 150 тисяч гривень, але вона не працює, адже ліміт на купівлю ніхто не скасовував. Коли ж захочете продати долари чи євро на суму меншу, аніж 150 тисяч гривень (6 тисяч доларів), то паспорт показувати теж не потрібно. Якщо сума буде більша, — доведеться показати документ. Ця вимога залишилася відповідно до законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

— Чому Нацбанк вкотре пішов на пом’якшення валюто-обмінних операцій? — Відміна паспортизації при обміні валюти — цілком логічне рішення, — додає Андрій Шевчишин, ведучий експерт інформаційно-аналітичного центру «FOREX CLUB» в Україні. — Адже у банків накопичилися гори ксерокопій, які фізично неможливо було перевірити й використовувати для верифікації. Часто можна зустріти звинувачення на адресу обмінних пунктів щодо незаконного використання паспортних даних людей та їх поширення.

О. Охріменко: — Ажіотажу на валюту нема, бо населення збідніло. Наприклад, у липні українці продали банкам валюти на 326 млн. доларів більше, ніж купили, у червні — на 379 млн. доларів, у травні — на 319 млн. $. Загалом у січні-липні чиста купівля банками валюти в населення сягнула 1,9 млрд. доларів. Тому й НБУ пішов на лібералізацію ринку. — Нацбанк обіцяв скасувати 2-відсотковий збір до Пенсійного фонду при купівлі іноземної валюти, але чомусь цього не зробив. А він фактично заганяє ринок обміну валют у тінь.

О. Охріменко: — НБУ не має права самостійно відмінити 2% збір, це може зробити лише уряд. Наскільки мені відомо, у Раді зареєстровано законопроект, що пропонує скасувати цей збір.

А. Шевчишин: — Перспективи бюджетних надходжень все ще далекі від оптимальних в умовах невпевненого відновлення економіки. Згідно з даними НБУ, дефіцит зведеного бюджету України за підсумками січня-червня становив 11,3 млрд. грн. проти профіциту в першому півріччі минулого року на рівні 12,2 млрд. грн. При цьому високе навантаження на Пенсійний фонд вимагає пошуку засобів для його наповнення. 2-відсотковий збір — це лише маленька частина цих надходжень, але поки необхідна. Втім, завдяки цьому збору знімається частина спекулятивного валютного попиту.

— Нацбанк пропонує знизити граничну суму готівкових розрахунків фізичних осіб з підприємствами до 50 тисяч гривень протягом одного дня. Відповідний проект опубліковано на сайті. Які причини такої ініціативи?

О. Охріменко: — На сьогодні гранична сума готівкових розрахунків між підприємствами становить 10 тисяч гривень на день, між фізособами і підприємствами — 150 тисяч гривень, між фізособами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, — 150 тисяч гривень. Дана ініціатива — це імітація реформ. Якщо НБУ вирішить ввести дане обмеження, то в підсумку отримаємо зростання тіньової економіки до 80%. Адже навіть сьогодні, при існуючому обмеженні 150 тисяч гривень на день, знаходять найпростіші методи «обходу» рішення НБУ.

А. Шевчишин: — Ключова мета — детінізація економіки з паралельним посиленням контролю з боку фіскальних органів. Згідно з оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, 40% української економіки перебуває в тіні — це зарплати, бізнес, корупція держорганів. Зниження ліміту готівкових операцій підвищує витрати на забезпечення тіньових операцій, призводить до часткового перекладання їх у офіційний ринок. При більш високому відсотку безготівкових операцій фіскали зможуть отримувати інформацію про витрати, зіставляючи їх із доходами. У результаті можна розраховувати на підвищення бюджетних надходжень і детінізацію економіки.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.