Яворів – місто з королівською історією

Яворів – старовинне прикордонне містечко у Львівській області, що розташувалось в 50-ти кілометрах на захід від Львова. Перша письмова згадка про Яворів датується 24 червня 1376 року. Назва походить від яворів, які є атрибутом і гордістю міста. У 1569 році Яворів отримав Магдебурзьке право.

Яворів – місто з королівською історією
7 Вересня 2017 23:13Мультимедіа

Про це пише ВСВІТІ.

Середньовічне місто мало характерний для міст Західної України вигляд. У центрі знаходилася квадратна площа-ринок, архітектура якої досі вражає. У XVII столітті місто належало королю польському і великому князю литовському Яну III Собеському і стало одним з улюблених місць його проживання. У цей час Яворів стає одним з важливих центрів політичного життя польської держави. У Яворів прибували для переговорів правителі і посли різних країн, відбувались урочисті королівські церемонії, у замку (який на жаль до сьогодення не зберігся) містився королівський монетний двір. Історики описують, що в час правління Яна Собеського здавалось, що столицю Речі Посполитої перенесли з Варшави в Яворів.  У місті є багато історичних пам’яток того часу, які варто побачити.

Так, у Яворові можна побачити багато привабливих історичних особливостей для туристів. Одна з них є прекрасна дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці – пам’ятка української народної дерев’яної архітектури XVII століття. Цей храм був побудований ще в 1670 році, інтер’єр церкви зберігає красивий чотирьохярусний різьблений іконостас 1671 року. Поруч у 1780 році була зведена дзвіниця.

Храм Різдва Пресвятої БогородиціХрам Різдва Пресвятої Богородиці

Поруч з красивим будинком магістрату знаходиться костел святих апостолів Петра і Павла, який побудований у 1640-х роках. Подвір’я костелу прикрашає пам’ятник Папі Римському Івану Павлу II.

Також варто відвідати церкву св. Юрія, збудовану у 1902 році, проект якої базується за зразком собору св. Софії в Стамбулі, у храмі зберігаються гарний іконостас виконаний яворівською різьбою та чудотворна ікона Лісківської Богородиці, поруч із церквою побудована у 1764 році дерев’яна дзвіниця із вежею.

Храм св. Юрія

Особливою родзинкою Яворова є підземелля, які сягають часів королівського минулого. У період правління Яна Собеського підземний хід пролягав від королівської резиденції до Малого Передмістя Яворова. Підземелля існує й досі, а вхід до нього розташований на сучасному подвір’ї церкви Різдва Пресвятої Богородиці, висота — до 2 м, муроване з каменю та цегли, з численними нішами з обох боків.

Підземелля Яворова

Існує легенда, що у підземеллі заховані королівські скарби. Ян Собєський був настільки заможним, що позичив державній скарбниці 3 млн. золотих, за що отримав у заставу історичні коштовності Речі Посполитої. Ті коштовності він зберігав у Яворівському замку. Після смерті короля його слуги заховали скарби у підземеллях Яворова. Тож можливо у майбутньому шукачі скарбів віднайдуть цінності у підземеллі.

Варто зазначити, що в XIX столітті у Яворові набуває чималого розвитку декоративне мистецтво: різьблення і малювання по дереву, кераміка, ткацтво, вишивка, однак жоден вид декоративного мистецтва не зазнав такого поширення, як розпис по дереву. Яворівські народні майстри оздоблювали свої вироби у стилі притаманному лише їм – так званою вербівкою, використовуючи зелений, червоний, синій і жовтий кольори. Ознайомитись із зразками народного мистецтва, зокрема відомою далеко за межами України «яворівською забавкою»,  предметами старовинного побуту та одягу, можна в історико-етнографічному музеї «Яворівщина». Фонди історико-етнографічного музею «Яворівщина» налічують понад 600 експонатів. Музейна експозиція розміщена в 4 кімнатах і умовно поділена на розділи:«Прядіння і ткацтво», «Речі господарсько-побутового призначення», «Старовинний яворівський одяг», «Народні промисли Яворівщини», «Археологічні пам’ятки та нумізматика».

Музей Яворівщина

Окрім музею «Яворівщина» у місті функціонують ще два музеї. Садиба-музей Осипа Маковея — літературно-біографічний музей, що присвячений життю і творчості українського поета, прозаїка, публіциста, критика, літературознавця, перекладача, редактора багатьох періодичних видань, педагога та громадсько-політичного діяча Осипа Степановича Маковея (1867—1925), уродженця Яворова, який функціонує в хаті, де народився, жив і працював літератор та музей військової історії Яворівщини, де експонуються матеріали, що висвітлюють участь яворівчан у війні в Афганістані і сучасній українсько – російській війні.

Серед інших історико-архітектурних пам’яток, які варто побачити:  унікальна яворівська ратуша, адже ратушна вежа наріжна (що трапляється нечасто), у плані восьмикутна (кінець XIX століття), будинок міської ради (XIX століття), Народний Дім (1908), гімназія «Рідна Школа».

Гімназія ім. Маковеянародний дім міста ЯвороваРатуша

У Яворові встановлено низку пам’ятників діячам української культури та релігії — Тарасові Шевченку, Митрополиту Андрею Шептицькому, Осипу Маковею і донедавна єдиний в Україні пам’ятник автору мелодії Гімну України Михайлові Вербицькому, меморіальна таблиця Юрію Липі, на будинку у якому він проживав (вул. Святоюрська, 40).

Перший в Україні памятник Вербицькому

Цікаво, що у 2016 році в Яворові встановили рекорд України. У містечку розфарбували яворівським розписом найдовшу в Україні стіну. Цей унікальний візерунок розпростерся на металевій огорожі недіючого заводу «Кінескоп», що на вулиці Лесі Українки, завдовжки – 154,4 м, висотою – 2 м, загальною площею – понад 300 м кв. Дане досягнення зареєстрували представники Національного реєстру Рекордів України.

Яворівський розпис

Завітайте у старовинний Яворів і ви поринете в неповторність яворівської духовної атмосфери, дивосвіт минувшини, ознайомитесь із унікальним місцевим мистецтвом, відчуєте гостинність мешканців, які не залишать вас байдужими.

Яворівська вишивкаЯворівська забавка

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.