Жодного тиску, Дональде: Кращі (гірші) інавгураційні промови, від Лінкольна до Дж.Ф.Кеннеді

Як Біблія і п’єси Вільяма Шекспіра, президентські інавгураційні промови США внесли в англійську мову слова і фрази, які стали її родзинкою та прикрасили її, а деякі, навпаки, сплюндрували. Для деяких президентів, промова стала стартом, для інших – була початком падіння.

Жодного тиску, Дональде: Кращі (гірші) інавгураційні промови, від Лінкольна до Дж.Ф.Кеннеді
21 Січня 2017 14:20Головне,Мультимедіа

У глибинах депресії, коли Франклін Делано Рузвельт успадкував націю, яка потопала у банкрутстві та масовому безробітті, він зробив усе можливе, щоб вселити у людей надію, пише ZIK з посиланням на Independent. В 1933 році Адольф Гітлер був призначений канцлером Німеччини. Зіткнувшись з цим та зі стрімким обвалом ділової та споживчої довіри, Рузвельт мав просте повідомлення, яке не часто цитують в його повному контексті:

«Це насамперед час, щоб говорити правду, всю правду відкрито і сміливо. Нам не слід ухилятися від того, щоб сьогодні чесно протистояти умовам у нашій країні. Ця велика нація витримає це, як вже витримувала, відродиться і буде процвітати. Отже, перш за все, дозвольте мені висловити моє тверде переконання, що єдине чого ми повинні боятися, це лише страху – безіменного, безпричинного, невиправданого страху, який паралізує зусилля, необхідні для перетворення падіння у піднесення. У кожен темний час нашого національного життя правління відвертості і енергійності зустрічалося з розумінням і підтримкою самих людей, які відіграють важливе значення для перемоги».

Жодного тиску, Дональде: Кращі (гірші) інавгураційні промови, від Лінкольна до Дж.Ф.Кеннеді
Інавгурація Франкліна Делано Рузвельта. Фото: independent.co.uk/Getty

Тоді, як і зараз, Америка переживала велике економічне падіння, і біблійний вердикт Рузвельта про хибне поклоніння грошам досі резонує:

«Міняйли втікли зі своїх високих місць у храмі нашої цивілізації. Тепер ми можемо відновити цей храм давніх істин. Мірою відновлення є те, наскільки ми ставимо соціальні цінності вище за просто грошовий прибуток».

Він покращив фінансову систему і забезпечив, щоб така помилка не повторилася до 1990-х і 2000-х років, коли велика частина його реформи була скасована.

Можливо, ще більш знаменитою, навіть шанованою, була промова Джон Ф. Кеннеді холодним ранком 1961 року, яка була сумішшю власного натхнення і роботи його укладача промов Теда Соренсена:

«Людина у своїх смертних руках тримає владу, якій підсилу скасувати усі форми людської бідності і всі форми людського життя. І все-таки ті ж самі революційні переконання, за які боролися наші предки, досі залишаються під питанням по всій земній кулі – переконання у тому, що права людини творяться не щедрістю держави, а руками Бога».

«Нехай слово розійдеться звідси і зараз друзям і ворогам, як факел, що був переданий новому поколінню американців, які народилися у цьому столітті, загартованих війною, дисциплінованих жорстоким і гірким світом, які пишаються нашою древнею спадщиною, які не бажають бути свідками або дозволяти, щоб нищили ті права людини, до яких ця нація завжди була прихильною і яким ми віддані сьогодні вдома і в усьому світі».

«Нехай кожен народ знає, незалежно від того, добра чи зла він нам бажає, що ми заплатимо будь-яку ціну, винесемо будь-який тягар, переборемо будь-які труднощі, підтримаємо будь-кого, виступимо проти будь-якого супротивника, щоб гарантувати процвітання і успіх свободи».

І звичайно:

«За довгу історію світу, всього лише кілька поколінь отримали роль захищати свободу у годину максимальної небезпеки. Я не ухиляюсь від цієї відповідальності – я вітаю її. Я не вірю, що хтось із нас захотів би помінятися місцями з іншими людьми або з будь-яким іншим поколінням. Енергія, віра, відданість, які ми вкладаємо у ці зусилля освітять нашу країну, і всіх, хто служить їй і світло від цього вогню, дійсно, може осіяти світ».

«Тому, мої дорогі американці: не питайте, що ваша країна може зробити для вас, а запитайте, що ви можете зробити для своєї країни».

«Мої співвітчизники у світі: запитайте, не що Америка робитиме для вас, а те, що разом ми зможемо зробити для свободи кожної людини».

Іноді такий прекрасний оратор, як Барак Обама, не використовує історичний матеріал, а просто робить найкраще з його власних слів: «Ми зібралися, тому що ми вибрали надію над страхом, єдність мети над конфліктом і розбратом». В інших випадках досвідчений майстер слова, такий як колишній актор Рональд Рейган, може перетворити сарказм у політичну філософію: «У цій нинішній кризі, уряд не є вирішенням нашої проблеми; Уряд є проблемою».

Жодного тиску, Дональде: Кращі (гірші) інавгураційні промови, від Лінкольна до Дж.Ф.Кеннеді
Інавгурація Авраама Лінкольна. Фото: independent.co.uk/Getty

Американська екзистенційна криза відбулась півтора століття назад. На межі неминучого руйнування Союзу у 1861 році Авраам Лінкольн зробив вмотивовану заяву до сепаратистів на півдні (слова, які мають несподіваного значення для Великобританії, яка виходить з ЄС):

«З фізичної точки зору, ми не можемо відокремитися. Ми не можемо розділитися або побудувати непрохідну стіну між ними. Чоловік і дружина можуть розлучитися і бути поза межами досяжності одне для одного, але різні частини нашої країни не можуть це зробити. Вони можуть лише бути разом, взаємодіяти, підтримувати і надалі дружні або ворожі відносини…».

Жодного тиску, Дональде: Кращі (гірші) інавгураційні промови, від Лінкольна до Дж.Ф.Кеннеді
Інавгурація Гаррі С. Трумена. Фото: independent.co.uk/Getty

І сьогодні, коли Дональд Трамп називає НАТО «застарілим», варто згадати висловлювання президента Гаррі С. Трумена під час його інавгурації у 1949 році:

«Основна мета цих угод полягає у тому, щоб вільні країни показали рішучість у протистоянні озброєному нападу з будь-якого боку. Кожна країна, що бере участь у цих угодах, повинна зробити власний внесок у спільну оборону».

«Якщо ми дамо ясно зрозуміти, що будь-який збройний напад, що впливає на нашу національну безпеку, зустрічатиме опір, він, можливо, ніколи не станеться».

«Я сподіваюся найближчим часом направити в Сенат пропозицію плану забезпечення безпеки в Північній Атлантиці».

Проте, насправді є і численна кількість бздур серед 57 інавгураційних промов, з якими виступили 44 президента Сполучених Штатів (насправді, 43 – Гроверу Клівленду не порахували одного термін перед тим, як він відслужив ще 2). Хто, наприклад, з блискучих, натхненних, тупих, корумпованих, жадібних і звичайних людей, що займали Овальний кабінет, сказав оце?

«Наші очі ніколи не будуть сліпими, коли виникатиме загроза, наші вуха ніколи не оглухнуть до заклику цивілізації».

«У Департаменті сільського господарства використання наукових експериментів у великих масштабах і поширення інформації, отриманої з них для поліпшення загального сільського господарства, має тривати».

«Наскільки важливими є зобов’язання, покладені на кожного громадянина у своїй сфері діяльності, чи то обмеженій або розширеній, щоб проявити себе в увічненні щасливого стану речей!».

Банальними або прозаїчними і навряд чи достатніми, щоб змусити когось емоційно на них реагувати, вони могли бути сказані будь-яким президентом з часів, коли Джордж Вашингтон прийняв першу присягу у 1789 році. Президентами, які сказали вище вказані слова є: Ворен Гардінг (служив з 1921 по 1923 рік, республіканець, корумпований); Говард Тафт (1909 по 1913 рік, республіканець, розумний); Мартін Ван Бюрен (1833 до 1837 рік демократ, не пощастило). Дональд Джон Трамп, перший президент соціальних медіа, іншими словами, має з кого брати приклад.

Шон О’Грейді,
The Independent.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.