Загадкова смерть засновника «Азову» : хто і чому?

Ярослав «Балканець» Бабич – один із засновників Азову, товариш Андрія Білецького, його помічник та юрист. Бабич – чоловік з авторитетом серед членів колишньої ГО «Патріот України» та інших націоналістів, казначей батальйону Азов. 25 липня 2015 року чоловіка знайшли повішеним у власній квартирі. Ні рідні, ні друзі не вірять у самогубство Ярослава, і на це у них є низка причин. Однак слідство саботується самими правоохоронними органами і частиною колишніх побратимів Бабича – азовців.

Смерть «Балканця»: хто і чому? Інтерв'ю з Ларисою Бабич
5 Вересня 2016 21:44Cуспільство,Головне,Кримінал,Статті

Про резонансну справу ми поговорили з вдовою Ярослава Ларисою Бабич.

Прометей: Ким був Ваш чоловік? Що його пов’язувало з Азовом?

Лариса Бабич: Ярослав Бабич був відомим юристом ще до Революції Гідності. Займав активну громадянську позицію, писав законопроекти та створював власний проект Конституції. Під час Майдану став активним його учасником та одним з координаторів. Він був одним із засновників полку Азов, керував мобілізаційним центром батальйону Азов, був помічником народного депутата Андрія Білецького – писав йому законопроекти, а на момент смерті був керівником юридичної служби полку Азов. На ньому лежала вся юридична робота. Також писав звернення, формулював політичні й моральні засади азовського військового руху, з глибоким знанням історіографії українського націоналізму і українського визвольного руху.

П.: Як відреагували друзі Ярослава на його смерть?

Л.Б.: Після загибелі мого чоловіка азовці просили мене не робити розголосу, не спілкуватись з журналістами і дати слідству можливість тихо провести розслідування. Мовляв, Вадим Троян, начальник Поліції Київської області, сам з Азову і обов’язково зробить все необхідне.

Смерть «Балканця»: хто і чому? Інтерв'ю з Ларисою Бабич

П.: Чому Ви не довірились слідчим у розслідуванні смерті Вашого чоловіка?

Л.Б.: За кілька днів я почала підозрювати, що розслідування не проводиться належним чином – слідчі не знімають відбитків пальців в квартирі, не опитують сусідів. Я звернулася до азовця Кравченка Миколи, позивний «Крук», допомогти мені побачити хоч фото з місця події, щоб мати хоч уявлення, що і як. Він мене почав переконувати, що не потрібні мені ці фото, щоб я не турбувалася, розслідування ведеться. Але я все одно наполягала, бо хотіла зрозуміти обставини смерті мого чоловіка. Коли ми з Миколою Кравченком поїхали до відділку, він переговорив зі слідчим і сказав, що фото переглянути тобі не дадуть, але ти заспокойся, ми будемо робити все, щоб справу розслідувати. І тут якраз цей слідчий виходить до бесідки, підходжу до нього і говорю, чому така секретність від дружини, я ж навпаки можу дати багато інформації. Він дивиться то на Кравченка, то на мене, потім говорить, щоб пішли до нього в кабінет і переговорили наодинці. Коли ми зайшли до кабінету він говорить: я нічого не розумію. Цей чоловік Кравченко щойно мене переконував, щоб ні в якому разі я не показував вам фотознімки з місця загибелі вашого чоловіка. Я була вражена від почутого і почала наполягати на тому, щоб показали фото.

П.: Вам його показали?

Л.Б.: Лише після дзвінка журналістам, слідчий Захарченко неохоче погодився показати знімки. На них було видно, що чоловік був повішений оголеним, на колінах, з міцно стисненими кулаками. Зашморг на шиї з вузлом аж під бородою з досить великим зазором, що одразу викликало у мене підозру, бо так не можливо себе задушити. Також здивувала незрозуміла конструкція, яка була змонтована в дитячій кімнаті, закручена вузлами з однаковою відстанню. Я одразу повідомила слідчого, що отакі вузли мій чоловік точно не вмів в’язати, та і такого різновиду мотузок і лебідки у нас в господарстві не було. Фото виликали безліч запитань, і я поїхала до паталогоанатома.

П.: Там Вас теж не раді були бачити…

Л.Б.: З порога ця жінка почала викрикувати: «Чого ви сюди прийшли, мені вже ваші сказали, що він не збоченець, але я напишу так, як треба».
Зі мною було два свідка, які можуть це підтвердити. Я спочатку не зрозуміла, що вона має на увазі, але зрозумівши, яку версію висувають, я звернулась до Вадима Трояна. Він порадив не надавати розголосу цій справі, мовляв ми Ярослава поважали, він один із засновників Азову, дуже багато зробив для Азову, тому це справа честі і ми розслідуємо цю справу.

П.: Вадим Троян теж був знайомим Вашого чоловіка. Як він відносився до даної справи?

Л.Б.: Реакція Трояна на смерть мого чоловіка…спочатку вдавав, що наче хоче допомогти в розслідуванні, а потім дуже швидко стало зрозумілим, що гальмує слідство. В мене з Трояном відбулася особиста зустріч, де вже він відкрито мені повідомив, що мій чоловік збоченець, що він це знає…. (я на той час вже мала консультації з сексопатологом з данного виду збочення, дуже добре вивчила данне питання), тому я одразу запитала Трояна – які ж ознаки данного збочення? І виявляється на той час коли слідство велося понад півроку, Троян не знав ознак данного виду збочення! Але він наполегливо стверджує, що мій чоловік збоченець?! Потім він переадресував питання слідчій Катрич. І на мій подив на той час, слідча теж не знала данних ознак збочення! Потім я поставила ще декілька запитань по справі і була неймовірно вражена результатами слідства. Виявилось, що мій чоловік і збоченець, і багато алкоголю вживав. Слідство під керівництвом Трояна зробило з мого чоловіка, м’яко кажучи, покидька. На кінець розмови я порадила слідчій Катрич і Трояну, якщо вони вже роблять з мого чоловіка збоченця, то принаймі щоб вивчили, що це за вид данного збочення. Ось така історія про Троянського коня.

Смерть «Балканця»: хто і чому? Інтерв'ю з Ларисою Бабич

П.: Щодо статусу потерпілої. Вам так і не надали його?

Л.Б.: Ще додам про Трояна. Особисто мені сказав, що статусу потерпілої мені не дадуть, так і відбулося. Що, начебто, ні мені, ні дітям, ні матері, ні братові після втрати чоловіка та годувальника, кримінальним правопорушенням не завдано ні моральної, ані матеріальної шкоди! Це так офіційно в 9 відмовах у визнанні мене потерпілою аргументувала слідча. Ст.55 КПК України чітко передбачає, хто може бути потерпілою стороною, та і взагалі в КПК нема статей для відмови у визнанні потерпілим. Ці зміни були внесені після вбивства Гонгадзе, коли ні матір, ані Мирославу не визнавали потерпілими, відомо з яких причин. Тому в новому КПК чітко це передбачили, та і принцип змагальності сторін був внесений саме з цих причин. Тим паче справу було порушено по ст. 115 ч.1 «Умисне вбивство» і нема потерпілих! Нонсенс!

П.: Хтось з Азову пропонував Вам свою допомогу?

Л.Б.: До мене підійшли деякі азовці особисто, деякі писали, але всі висловили одну версію – це однозначно вбивство. Бабич не та людина, щоб вчинити таке, що їм був даний наказ керівництва і заборона взагалі піднімати і обговорювати тему Бабича. Також повідомили, що одного його нема в списку загиблих азовців, і також нема його фото на пам’ятній дошці загиблих азовців. Також коли йде поминання загиблих, то його ім’я взагалі не згадується. Навіть розповіли мені, що коли азовцям оголосили про те, що Бабич покінчив життя самогубством, то деякі набрались сміливості і в голос сказали, що не вірять в таку версію. Їм порадили не піднімати це питання, щоб не мати неприємностей. Я з багатьма азовцями спілкуюся, кажуть, що не розуміють позиції керівництва щодо Бабича, дуже гарно відгукуються про Ярослава. Дехто відкрито навіть говорить, що бояться піднімати дану тему, але мені говорять – ми підтримуємо розслідування, молодець, що не здаєшся.
Також повідомили, що є наказ від керівництва максимально поширювати, що Ярослав збоченець, але в це ніхто не вірить. Також сказали, що дуже проблематично звільнитись з Азову – 450 рапортів на звільнення лежить.

П.: Вам погрожували?
Л. Б.: Особисто мене тільки переконували, що не потрібно піднімати дану справу. Наче він був вагомою фігурою в організації, а вони збираються на вибори, тому розслідування даної справи може лише зашкодити. Говорив зі мною Кравченко Микола, позивний «Крук».

П.: Які були стосунки між Ярославом та Андрієм Білецьким, окрім ділових, звичайно?
Л.Б.: Стосунки в Ярослава з Білецьким були на початку досить непогані, особливо коли Ярослав керував мобілізаційним центром Азову. Були там різні робочі моменти, але за місяць до вбивства Ярослав вирішив піти з Азову. Потім у них відбулася розмова з Білецьким і, на превеликий жаль, він лишився.

П.: Чому Ваш чоловік вирішив піти?

Л.Б.: Недавно мала розмову з азовцями, які звільнилися, – просто шокована. Всі в Азові говорять і знають, що вбили свої, але розслідувати не можна, бо вибори… Передали зміст деяких розмов, начебто, чергову суму, яку Ярослав добув для Азову під чітку звітність, йому ж пропонувалося поділити, а він не погодився. Ярославу довіряли спонсори тому, що він завжди до копійки за все звітував.

П.: Ви говорили, що слідчі відмовляють долучати свідків. Можете конкретніше розповісти про це?

Л.Б.: Коли друзі дізналися, що Ярославу інкримінують сексуальне збочення «скарфінг», особливо це обурило його колег по казармі. Ярослав був військовим юристом, тому всі п’ять років навчання жив в казармі з однокурсниками. Вони говорять – який скарфінг? За п’ять років постійного проживання навіть натяку на щось подібне не було. Та багато знайомих, які знали його понад п’ятнадцять років, хотіли дати покази, а це в справі не бажано, тому слідча не знайшла часу на допит таких важливих свідків. Скарфінг — таке збочення, яке неможливо приховати. Також з приводу алкоголю. Свідки, з якими Ярослав їхав з Карпат, говорили, що Ярослав алкоголю не купував. Алкоголю і не було в квартирі, свідки теж хотіли підтвердити, що алкоголю не купував, і що взагалі не вживав. Також, в Карпатах не купував лебідку, якої і вдома не було, і яка була принесена в квартиру. Також, що їхав додому точно в прикрасах, які зникли після вбивства. Також про те, що залучав кошти, і мала найближчим часом прийти велика сума котів. Хочу також зазначити, що свідків слідчій направляв Троян і його заступник Бондаренко Сергій. Стає зрозумілим, що говорили вони те, що треба слідчим.
Я почала телефонувати слідчій і наполягати, що свідки хочуть дати покази. Після трьох свідків, які дали правдиві докази, слідча досить швидко втратила інтерес допитувати наступних. Та й тих, кого допитали, вразило те які, примітивні ставились запитання. Свідкам доводилось самим наполягати, щоб дану інформацію занесли в протокол, при цьому слідча неохоче запитувала, чи впевнені вони, що це варто занести в протокол. Після цих свідків, слідча більше не допитала жодного свідка і поспішила швидко закрити справу. Та що говорити, якщо мене допитали за моїм наполяганням.

П.: Ми знаємо, що провадження щодо смерті Ярослава закрили, однак згодом знову відкрили. Як Вам це вдалось?

Л.Б.: Я писала скарги в ГПУ. Також зверталася за допомогою до депутатів, які писали депутатські запити, наводили факти неодноразових грубих зловживань, посилаючись на ст. КПК, КУ. Право на захист порушених прав передбачено також ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Отак і відновили. Слід зауважити, що слідча молода і недосвідчена, безграмотно пише постанови, відмови.

Смерть «Балканця»: хто і чому? Інтерв'ю з Ларисою Бабич

П.: І які Ваші подальші дії?

Л.Б.: Мої подальші дії? Я докладу всіх зусиль, щоб розкрити це цинічне і підле вбивство, очистити світле ім’я Ярослава. Ну і вбивці мають бути справедливо покарані, а не так, як на данний момент, дякуючи МВС, ходять поміж нас на свободі і далі продовжують займатися своїми справами.

Журналістів ІА Прометей в даній справі зацікавило кілька нюансів, які, по можливості, ми і надалі висвітлюватимемо на нашому сайті. Надто багато білих плям у розслідуванні вбивства Бабича.

Спілкувалася Катя Бенюк,
спеціально для Прометея.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: prometei.red@gmail.com. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.