Інтерв’ю з Марією Карвацькою: будівельна мафія та профспілковий спротив у Львові

Масова забудова нашого міста вже нікого не дивує, однак досі жахає. Хто всі ці фірми, які важко простежити? Як вони економлять на власних працівниках та хто лобіює їхні інтереси?

Інтерв'ю з Марією Карвацькою: будівельна мафія та профспілковий спротив у Львові
1 Серпня 2016 19:37Cуспільство,Головне,Статті

Про це журналісти ІА Прометей розмовляли з головою обласної профспілки будівельників Марією Карвацькою.

Жінка запевняє, що забудовники створюють проблеми не тільки ззовні, але і в середині власного трудового колективу, на безпеці якого керівництво економить.

«Нас як профспілку, безумовно, найбільше хвилює неофіційне працевлаштування, нетипова зайнятість населення. Зараз будівельні організації працюють без офіційного найму працівників і зарплату видають у конвертах. Широко застосовуються цивільно-правові угоди, чим порушується законодавство. Працівник, підписуючи таку угоду, зобов’язує себе виконувати роботу без прив’язки до фірми, на яку працює. Тобто, він не користується соціальним пакетом, не сплачує внески в бюджет. І коли стається нещасний випадок, працівник залишається один на один зі своїми проблемами, оскільки, згідно угоди, забудовник нічим йому не зобов’язаний», – розповідає Марія Степанівна.

На запитання, чому такі угоди порушують українське законодавство, профспілкова діячка відповідає, що такі угоди можуть підписуватись лише на недовготривалі роботи. Наприклад, прокладання локальних мереж. Однак забудовники порушують закон, підписуючи такі домовленості на постійні роботи – бетонування, малярство, зварювання і т.д.

З її слів, проблема полягає у тому, що працівникові елементарно не пояснюють те, що він підписує. Проте, цивільно-правова угода є досить лояльним варіантом, адже здебільшого на забудовників працюють неофіційно.

«Це ми ще розглянули більш-менш лояльний випадок. В більшості ж взагалі нічого не підписується. Люди приходять зі своєю бригадою, своїм спецодягом, інструментами, виконують свою роботу, а роботодавець може їм не заплатити. Сьогодні він має гроші і бажання, завтра – ні. Відповідно, якщо зарплата таки виплачується, то до бюджету нічого не надходить і не сплачується соціальний внесок. А це заробітня плата бюджетників, пенсії, стипендії, соціальні виплати і т.д.» – пояснює нам жінка.

Здавалось би, такий стан речей невигідний державі, адже через це бюджет країни порожніє. Натомість, як нам стало відомо, влада цього року знизила ставку єдиного соціального внеску для роботодавця, але підняла для працівника. За цей період завдяки цьому бізнес заробив 82 мільярди гривень, але ж вони не пішли на зарплати, ця сума залишилась у власників бізнесу. Чому це зробили? Так проголосували у Верховній Раді, значить – зрозуміло, чиї це інтереси лобіює.

«Хочу сказати, що в будівництві більше 70% робітників працюють в тіньовому секторі. І при цьому частина з них може стояти на обліку в службі зайнятості, звідки отримують допомогу. Нам терміново потрібен закон про легалізацію зайнятості населення. Коли ми виходили на протестну акцію в Києві, де нас зібралось близько 50-ти тисяч осіб, ми вимагали підняття заробітньої плати до рівня європейської. Якщо вони за таким принципом піднімають тарифи, то так має бути і з зарплатою. У нас з 2000- х років фактично не проводилась реформа заробітньої плати, яка в першу чергу мала би вивести з тіні нелегальний сегмент», – резюмує Марія Степанівна.

На її думку, цей закон би дозволив і зменшити кількість нещасних випадків на будівництві, і давав би гарантії робітникові щодо компенсацій, лікування та належної безпеки на робочому місці.

«Я не можу сказати точно, скільки було смертельних випадків на будівництві за останній рік, але такі були зафіксовані на «Набережному Кварталі» – мінімум три. На тій таки вулиці Пулюя у Львові загинула молода особа до 28 років, впала з висоти. Аналогічний випадок був у Винниках. Недавно був ще один нещасний випадок на фірмі, яку взагалі важко відслідкувати. Вже мовчу про інформацію про власника та трудовий колектив. При нещасних випадках отримання компенсації наразі залежить від доброї волі забудовника», – констатує активістка.

Крім того, Марія Степанівна запевняє, що те, що робиться останніми роками – масова забудова Львова та інших міст, – є непоганим шляхом не тільки «відмивання» грошей, але і виведення їх із офшорів. До того ж, якщо зважати на те, що українські парламентарі тільки сприяють цьому бізнесу, складається страшна картина непростих схем.

«Ця схема продумана настільки, що її вичислити нереально. Настільки ж нереально, як і подолати корупцію в нашій країні. У нас загублено вертикаль будівництва, у нас не має фактично державних замовлень, хоча обсяг будівництва виріз майже у три рази. У нас абсолютно не розвивається інфраструктура. При таких темпах будівництва, у місті не побудовано жодного садочка чи школи. А кому це вигідно? Щодо закордонних інвесторів, то таких фірм на будівельному ринку мені невідомо. Колись був страшенно розрекламований проект Бельгійського містечка, але що з ним зараз, я не знаю. Якщо говорити загалом, то інвестор – це кошти. Кошти, які поступають з офшорів, і їх відстежити важко. І це не залежить від того, український інвестор чи закордонний. Одразу хочу сказати, що всі фірми, які зайшли на наш будівельний ринок страшно «посадили» місцеві будівельні фірми, які працювали в правовому полі. Наші ж організації (які входять до спілки) працюють у правовому полі, офіційно працевлаштовують людей та платять податки.
У нас з ринку зовсім пропала така величезна організація як Львівмістбуд, яка забудовувала весь Сихів. Сьогодні Дрогобичпромбуд пропав, на грані вимирання в Роздолі Будівельне управління №62, Карпаткурортбуд пропали зовсім. Всі вони не можуть конкурувати з тими умовами, які запровадили нові забудівники. Дана ситуація на будівельному ринку несе за собою і негатив у сфері промислового виробництва, бо всі ці фірми приходять на львівський ринок зі своїми матеріалами. Тобто фірмами, які їх обслуговують. Саме тому, оскільки не має державних закупівель, бетонний завод в Миколаєві на межі краху, фактично пропав пісочний завод і т.д.» – коментує Карвацька.

Із розмови з профспілковою діячкою Марією Карвацькою, яка у цій сфері працює давно, складається враження безпомічності перед будівельною, не побоїмось сказати, мафією. Окремі люди при владі, як локальній, так і загальнонаціональній, лише сприяють цьому бізнесові. Кожен забудовник за плечима має шлейф лобістів в уряді та Верховній Раді, кожен з них має по кілька фірм, завдяки яким розробляє запутані схеми та велику кількість коштів, які неможливо відстежити через махінації з офшорами.

Катя Бенюк,
спеціально для Прометея.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.