Ігаль Левін: «Нестор Махно боровся за трудовий народ України без господарів і паразитів»

Прометей починає публікацію серії ексклюзивних інтерв'ю з відомими українськими анархістами, присвячену 128-літній річниці зі дня народження відомого революціонера, отамана Революційної повстанської армії України Нестора Махна.

Ігаль Левін: «Нестор Махно боровся за трудовий народ України без господарів і паразитів»
27 Жовтня 2016 16:16АТО,Головне,Політика,Статті,Україна

Ігаль Левін – український і ізраїльський анархіст, колишній офіцер Армії оборони Ізраїлю, учасник багатьох військових операцій. З осені 2016 — також постійний автор нашого інформаційного порталу. Ми поговорили з Ігалем про його політичні погляди, причини переїзду в Україну, сучасну ситуацію в Ізраїлі-Палестині і спадщину Нестора Махно.

Твоя відмова продовжувати службу в ЦАХАЛі і їздити на регулярні збори тісно пов’язана з твоєї політичною позицією. Розкажи, як ти прийшов до анархічних поглядів, яку в цьому роль зіграла служба в армії, і чому ти став відмовником у воюючій країні?

Я щиро вірив, що є захисником своєї країни, а виявилося, що був окупантом. Що під владою Ізраїлю, під військовою владою, живе багатомільйонний народ. Продовження служби означало примирення з таким порядком. Я пішов. Я не вважаю, що мій вчинок це зрада. Зрада — це служба в структурі, яка обмежує розвиток і свободу простих людей. Служба в армії виправдана тільки в тому випадку, якщо є потреба в захисті рідної домівки від агресора. В Ізраїлі агресором (окупантом Палестини) є сам Ізраїль.
Я став підтримувати палестинський трудовий народ в його боротьбі з окупацією і позбавленням волі. Але палестинський націоналізм мені був неблизький, як і іслам суннітського толку, який є ідеологією найвпливовішого руху опору — «Хамас». У морально-ідеологічних пошуках я став прихильником визвольних концепцій, прихильником народовладдя, прямої демократії або іншими словами — соціального анархізму. Багато в чому на це вплинуло військове братерство, в якому я провів чотири роки. Братерство і рівність солдатів здавалося мені справедливішим грабіжницького капіталізму і егоїстичної буржуазної моралі.
При цьому мені важливий іудаїзм як культурний код, і я не потерплю нападів або утиски єврейської громади, де б вона не була. Я чітко розділяю іудаїзм і сіонізм. Сіоністи зробили багато для дискримінації іудаїзму. Я вважаю, що демонтаж сіоністської держави в географічній Палестині на користь загальнодемократичного суспільства, де будуть рівною мірою представлені всі конфесії і народи, буде прогресивним кроком. Я прихильник концепції «ду кіум», або співіснування. Це концепція має на увазі мирне співіснування двох близьких семітських народів, євреїв і арабів.

В Ізраїлі відмова від служби передбачає кримінальне переслідування. Що тобі загрожувало за це і чому тебе не посадили?

В теорії до двох років в’язниці. На практиці дають не більше пари місяців. Чому не посадили? Це хороше запитання, на яке у мене немає чіткої відповіді. Можливо, не хотіли робити з мене мученика або не хотіли широкого розголосу. Офіцер-відмовник — велика рідкість в реаліях спартанської утопії Ізраїлю.

Незважаючи на твою антивоєнну позицію, в російсько-українські війні ти підтримав Україну. Проводив військові тренінги для українців, підтримуєш зв’язок з добровольцями. Чому ти зайняв таку позицію? У чому різниця між війнами, які веде Ізраїль, і війною, яку веде Україна?

Моя антивоєнна позиція пов’язана з незгодою з політикою Ізраїлю. Це антиокупаційна позиція. Антиколоніальна. Я зовсім не пацифіст і підтримую збройну боротьбу пригноблених з гнобителями.
Я підтримав Україну, а якщо бути більш точним, її народ, тому що вважаю підлим і безчесним нав’язати війну слабкому і жебрацькому суспільству. Суспільству, яке намагається всіма силами вибратися з псевдофеодальной реальності дикого, корупційно-кумівського капіталізму. Майдан був зухвалою спробою, і він був втоплений в вогні війни, розв’язаною Росією. Різниця в тому, що Ізраїль веде колоніально-загарбницьку війну. Україна ж обороняється від агресії ззовні.

Події останніх двох років зробили Ізраїль дуже популярним в українському суспільстві, люди поділяють думку, що це цивілізована, демократична країна, яка вміє за себе постояти, і нам треба брати з неї приклад. Що ти можеш сказати на це?

Те, що вони сильно помиляються. Якщо вони шукають модель для наслідування, їм не слід шукати його на прикладі держави, яке тримає під військовим режимом мільйони людей ось уже п’ятдесят років.

Ти прийняв рішення переїхати з Ізраїлю в Україну. Чому ти вирішив виїхати з Ізраїлю і чому саме в Україні, а не в більш заможню країну?
Я люблю українську культуру. Україна моя географічна батьківщина, хоч я і виріс на Близькому Сході. Я прихильник народовладдя і хочу бути корисний там, де народ слабкий і йому потрібна допомога. В Україні багато чого можна зробити для її благополуччя і я хочу працювати в цьому напрямку.

Як ти оцінюєш досвід Нестора Махна і його Повстанської Армії? Його політичні погляди і методи можуть бути актуальними для сучасної України?
На жаль, його досвід дуже слабо розглядається в сьогоднішні дні. Україні потрібний народний рух, який взяв би ідеї Махна і махновців собі на озброєння. Це пряма демократія, антикапитализм і інтернаціоналізм. З нього роблять народного героя, хоча забувають, що, люблячи Україну, він був інтернаціоналістом і мріяв про братерство всіх народів землі. Що боровся він не просто за Україну, а за трудовий народ України без господарів і паразитів. Це постійно підкреслювалося в заявах як федерації «НАБАТ» (об’єднання анархістів діяло в Україні в 1918-1920 роках — ред.), так і в самій РПАУ (Революційна повстанська армія України ( «махновці») – ред).

В еміграції Нестор Махно створив концепцію «платформізму», не сприйняту більшістю анархістів його часу. Розкажи нашим читачам про те, що це таке і як ти особисто до неї ставишся?

«Платформізм» походить від думок, виражених в документі «Єдина платформа анархістів». Цей документ був складений Нестором Махном і його соратником Петром Аршиновим під час еміграції у Франції, після розгрому більшовиками махновського руху. «Платформізм» має на увазі під собою ідею про створення потужної і єдиної організації анархістів, в яку увійдуть всі анархісти країни, об’єднані єдиною ідеологією і тактикою. Скріплені колективною відповідальністю. Своєрідна партія анархістів, якщо можна так сказати. Партія в сенсі строгості об’єднання, а не в сенсі боротьби за політичну владу. Така організація під час загальнонародного повстання повинна буде зіграти позитивну роль в організації постреволюційного суспільства. Вирішувати проблеми пов’язані з продовольством, виробництвом і захистом революції.
Я ставлюся до платформізму нейтрально. Я не є його затятим прихильником, хоч і виступаю апологетом строгих і жорстких організаційних структур. Немає кращого майбутнього без боротьби, але і немає боротьби без організації.

Чим ти плануєш зайнятися в Україні?

Тим чим завжди: бути на боці пригноблених і допомагати їм своїми навичками і знаннями.

Спілкувався Денис Мацола, спеціально для Прометея.

Нагадаємо, що 6 листопада у Львові пройде Марш волі на честь дня народження Н. І. Махна. Організатори повідомляють, що початок заходу запланований на 17:30 біля пам’ятника А. Шептицькому (площа Собора Св. Юра). Більш детальна інформація у групах Маршу ВК та Facebook.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.