Громадський активізм як загроза: смерть Ярослава Бохняка

За активну правозахисну діяльність батька вбили його сина. Так вважає львівський громадський активіст Мирон Бохняк, коментуючи передчасну насильницьку смерть свого старшого сина Ярослава. Працівники львівських судів вже впізнають пана Мирона і вітаються при кожній зустрічі. Самі ж судді не надто привітні із активістом, між собою називають його «Тимур і його команда».

Громадський активізм як загроза: смерть Ярослава Бохняка
11 Березня 2017 17:23Cуспільство,Головне,Кримінал,Статті

Мирон Бохняк за свою громадську діяльність став досить відомим у певних колах. На його рахунку низка успішних серйозних справ, боротьба із шахрайством, із порушеннями посадовців місцевої влади та правоохоронних органів.

Так, на шпальтах місцевих ЗМІ не раз можна було зустріти його ім’я. Останнім часом пан Мирон брав активну участь у судових засіданнях щодо Статуту територіальної громади Львова.

4 березня 2016 року Мирон Бохняк разом з іншими активістами у Львівському апеляційному адміністративному суді довів незаконність намірів Львівської міської ради змінити статут територіальної громади міста Львова. Ця справа викликала чималий шум серед громадськості міста.

Також Мирон Бохняк є учасником іншої резонансної справи – за позовом до Президента України про його бездіяльність при внесенні змін до Конституції України в частині правосуддя.

Коли Вищий адміністративний суд розпочав розгляд справи по суті, через тиждень після цього у Мирона Бохняка вбили сина. Чи є зв’язок між цими судами і вбивством  – питання риторичне… Сам пан Мирон вважає, що смерть сина – це не випадковість, але явна помста за його громадську активність.

11 листопада 2016 р. на чужій квартирі було виявлено тіло Ярослава Бохняка, який напередодні відсвяткував своє 40-річчя. Чоловік залишив відкриту квартиру, увімкнене світло та був одягнений зовсім не по сезону, на думку батька, це свідчить про те, що син не хотів нікуди йти.

«10 листопада 2016 року Кіц Павло, Гусаченко Анатолій, Седова Еля і можливо Позняков Валерій (прізвища можливих вбивць) прийшли до мого сина, вимагаючи випивки. Показово, що гості гуляли в його квартирі, а він, не бажаючи брати участі в п’яних розвагах, пішов до сусідів поверхом нижче та переглядав сайти на їх комп’ютері. Після зауважень сусідки Оксани Вашняк на надто гучну поведінку гостей, він, зі слів сусідки, вирішив їх вигнати з власної квартири. Ярослав попередив, що повернеться і навіть залишив біля комп’ютера свої окуляри. Згодом Гусаченко вивів мого сина на вулицю. Додому Ярослав більше не повернувся. 11 листопада ввечері ми з дружиною зайшли в квартиру сина – усюди горіло світло і були відчинені вхідні двері», – розповідає пан Мирон.

Тіло Ярослава Бохняка знайшли 11 листопада 2016 р. на квартирі 26- річного Анатолія Гусаченка, який раніше вже притягався до кримінальної відповідальності. Згідно результатів експертизи, Ярослав помер через «тупу травму голови», що спричинило крововиливи у м’які тканини мозку. Чоловік мучився не одну годину, поки не помер. І весь цей час, непритомний, він лежав у холодній та непридатній до життя квартирі.

Громадський активізм як загроза: смерть Ярослава Бохняка

Протягом всієї ночі та дня 11 листопада, разом із тілом Ярослава перебував Гусаченко, який не викликав швидкої. Згідно свідчень Анатолія Гусаченка, близько 14.00 він виявив, що Ярослав мертвий, і тільки в 17.34 викликав поліцію. Остання, між іншим, зі слів батька жертви, проявила свою абсолютну непрофесійність: вона самочинно встановила факт смерті від серцевого нападу.

«Хоча факт смерті мали встановити тільки медики, яких слідча чомусь не викликала. Потім Мирон Бохняк добився експертизи, яка встановила факт насильницької смерті. Але ніхто ніяких дій щодо слідчої не вжив. І за таку халатність при розслідуванні вбивства людини її ніхто не покарав» – коментує дії правоохоронних органів Олеся Дацко, яка разом із паном Мироном займається громадською діяльністю .

Прибувши на місце, слідча Котеляк Л.В та слідчо-оперативна група не дозволили поліцейським проводити відеозйомку і самі цього не зробили, не викликали екіпаж швидкої допомоги, не опитали сусідів. Крім того, представники правоохоронних органів не зафіксували положення тіла Ярослава Бохняка, не перевірили всіх так званих свідків на вміст алкоголю в крові та не шукали можливе знаряддя злочину, не було зібрано речових доказів, не опитано сусідів і ймовірних підозрюваних.

«Я знаю, що батько Гусаченка був колись начальником карного розшуку у Львові. А сам він був судимий за утримання притону. Зі свідчень Гусаченка, він викликав і поліцію, і швидку, але це не так. Хтось інший викликав швидку, але не вказав ні під’їзду, ні квартири. В результаті, лікарі, не знайшовши тіла, поїхали. Це нам вже стало відомо пізніше», – коментує пан Мирон.

«Анатолій Гусаченко є родичем одіозного Володимира Гусаченка, який, як свідчать матеріали журналістських розслідувань, багато років, працюючи в правоохоронних органах, був тісно пов’язаний з кримінальною верхівкою Львова і навіть справою вбивства Гонгадзе. І чи не тому Анатолія, на квартирі якого знайшли вбитого Ярослава Бохняка, просто відпустили?», – додає Дацко.

Крім того, зі свідчень тодішніх співбесідників сина пана Мирона, після незрозумілої суперечки між його сином і Кіцом Павлом, його понесли до квартири Анатолія Гусаченка і поклали на ліжко спати. При приїзді поліції наступного дня, чоловік лежав на холодній землі мертвий. Зі слів батька, ні слідчі, ні судмедексперти не зафіксували інших пошкоджень у Ярослава – поломану руку, чисельні гематоми, вибиті зуби, перебиті пальці та інше.

Як видається пану Мирону, слідчі навмисно оголосили підозру у вбивстві лише Кіцу Павлу, який визнав, що наніс один удар Ярославу Бохняку, однак у скоєнні вбивства себе винним не вважає. Враховуючи той факт, що Кіц є інвалідом і він фізично не міг нанести таких смертельних ушкоджень Ярославу всього одним ударом, його виправдають.

Очевидно, що слідство оминуло Анатолія Гусаченка, який зараз дивним чином зник і який мінімум повинен би був нести відповідальність за несвоєчасне надання допомоги.

Громадський активізм як загроза: смерть Ярослава Бохняка

У жодного із фігурантів справи не має алібі. Але слідство їх не затримує та підозр не оголошує.

У цій всій історії є ще один нюанс. Як стверджує Мирон Бохняк, опираючись на свідчення фігурантів, поки його син помирав в квартирі Гусаченка, Кіц, Сєдова і ще один чоловік поїхали за місто, щоб отримати гроші. Як вважає потерпіла сторона – гроші отримали за виконане вбивство.

У офіційній відповіді на інформаційний запит ГУНП у Львівській області запевняє, що «проводиться комплекс слідчих (розшукових) дій, спрямованих на об’єктивне, всебічне та неупереджене проведення досудового розслідування з метою встановлення всіх обставин».

Громадський активізм як загроза: смерть Ярослава Бохняка

Проте батько вбитого сина запевняє, що все зовсім навпаки. Зокрема, як стало відомо, разом із слідчо-оперативною группою 11 листопада на місце злочину прибув слідчий Тюрдьо М. Ф., який вчився в одній групі з Гусаченко Анатолієм в Університеті МВС. Тюрдьо М. Ф. радився з Гусаченко, як його виручити від відповідальності за злочин.

Бохняк Мирон у своїй боротьбі за належне розслідування вбивства не сам: йому допомагає понад десяток громадських активістів Львова. Втім, поліція не поспішає реагувати  на те, що ця справа має великий розголос.

Слідство зливають. І зливають ударними темпами: слідчих дій, як засвідчує Мирон Бохняк, належно не проводять, намагаються вигородити людей, які мають явне відношення до вбивства його сина.

«Найстрашніше з цього усього – ніхто з нас не захищений. Вбивства стають  звичною річчю за помсту громадським активістам… .

З 90-х у Львові нічого не змінилося. Якщо врахувати, що прізвища фігурантів кримінального світу Львова з 90-х теж збереглися – можна зробити висновок, що Львовом надалі керують не офіційні посадові особи, а кримінальні авторитети… . А правоохоронці служать не народу, а тим самим кримінальним авторитетам», – резюмують активісти.

Катя Бенюк,

спеціально для Прометея.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.