Ми – покоління «секонд-хенду»

Хто сьогодні рятує бідних львів’ян, як не секонд-хенд? Ще у далекому 2010 році, коли була загроза закриття цих магазинів, секонд-хенди називали соціальним явищем і підтвердженням зубожіння народу. Можливо, саме тому їх і не закрили.

Ми – покоління «секонд-хенду»
30 Грудня 2016 10:25Блоги,Катя Бенюк

Зараз кожен другий обов’язково навідується в такі заклади, яких розмножилось по Львову сила-силенна. І не дивно, адже згідно даних ДФС у Львівській області, більше 40% імпорту становить секонд-хенд!

«Найбільшого росту надходжень митних платежів досягнуто при митному оформленні: «одяг та інші вироби, що використовувались» – на 169,6 млн грн (на 42,1%)», – пишуть у прес-службі відомства.
Чому такий популярний секонд-хенд? Здається, це бізнес, який вигідний і покупцю, і продавцю.
Старші люди пам’ятають, як ще в 90-х роках на просторах СНД відкривались заклади із «гуманітаркою». Досить неприємне видовище – брудні речі, сморід і т.д. Проте, багато кого вони могли виручити. Зараз же все змінилось – в таких закладах часто можна знайти мисливців за світовими брендами. Дехто зі спеціалістів каже, що тепер «секонд» втратив свою соціальну значимість.
«Фінансові можливості чи нестатки сьогодні взагалі не є причинами розквіту «секонд-хендів». За всі роки українці мали змогу запастися дешевим гардеробом. Тому навряд чи в магазинах, де його продають, зустрінеш тих, хто буквально не має що взути чи одягнути», – резюмує підприємець Орест для газети «Новини Закарпаття».

Мені важко зрозуміти таку оцінку, адже такі заклади і надалі виручають бідні верстви населення, тільки до всього тепер додається ще і якість товару. Я можу судити, звичайно ж, по собі та своєму оточенню – молоді. Із заробітною платнею у 1800- 3000 грн, купувати одяг навіть на ринку не по плечах. Принаймні тим, хто заробляє сам на себе або ж виховує дитину. Більше того, співвідношення ціна-якість на ринках є далекими від ідеалу, і давно минув той час, коли там можна було одягнутись дешево. Хоча стереотип залишився.
Інша річ – секонд-хенди, де за досить доступну ціну можна купити не те, щоб брендову (хоча ж яка молода дівчина не спокуситься на бренд?), як якісну та модну річ. Як казав колись мій викладач Ярослав Грицак, ми – покоління тих, хто буде одягатись в «секондах» та міняти роботодавців як рукавички. Перспективи погані, звичайно, але у них є принаймні щось хороше. І так, я про речі з «других рук». Я не можу погодитись із твердженням, що «секонд» втратив свою соціальність, а його розквіт в Україні тільки підтверджує проблеми у нашому суспільстві. Більшість із нас ходить по магазинах одягу лише щоб подивитись. А потім біжить у секонд-хенд і купляє куртку такої ж якості у кілька разів дешевше. Хоча ні, якість напевно буде кращою, зважаючи що тепер продають на українському ринку одягу.
Жаль тільки, що з продуктами так не можна, тоді, може, якось би і виживали.

Звичайно, як і все в тому світі, «секонд» є бізнесом. Але дуже хотілось би, щоб він залишався соціальним.

Катя Бенюк, спеціально для Прометея.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.