Мухаммед Алі. Інша сторона расизму

Не так давно пішов з життя надзвичайно талановитий та найвідоміший в 20-му столітті американський боксер-професіонал Мухаммед Алі (врод. Кассіус Клей). Ця постать залишила по собі низку гучних скандалів державного та міждержавного рівнів, десятки мотиваційних цитат та величезну сім’ю фанатів.

Мухаммед Алі. Інша сторона расизму
22 Вересня 2016 20:50Блоги,Олександр Рузевич

Спортивна слава Алі йшла пліч-о-пліч з його ідеологічними поглядами та політичними скандалами. Його звикли сприймати як безкомпромісного борця з расизмом, що пішов всупереч ідеологічній лінії однієї з наймогутніших держав 20-го століття та сучасності. Гучні заяви та громадянська позиція Мухаммеда Алі з приводу війни у В’єтнамі викликали величезну повагу та ще більшу ненависть. Жертвуючи спортивними титулами та ризикуючи втратити свободу, Алі не давав задньої та добився підтримки широких суспільних мас.
Втім, не зважаючи на його активну політичну боротьбу проти расизму в США, зацікавленість визвольними рухами та ідеями, фактами залишається низка моментів, які сам великий боксер і громадський активіст ніколи не приховував. Непоміченими чи малопомітними вони стали скоріше завдяки величезному ореолу слави та масовому обожненню, які після смерті Алі тільки зросли навколо його постаті, перетворившись у свого роду культ. Подібні тенденції поширюються в тому числі і на людей, які є прихильниками антирасистських та антиавторитарних ідей. Щоб привнести трохи дьогтю в бочку меду та розбавити солодку ауру культу Мухаммеда Алі гіркою правдою, спробуємо поглянути на його постать з критичної сторони.
Загально відомим фактом є те, що Мухаммед Алі, вже маючи титул чемпіона світу з боксу, вступив до організації «Нація Ісламу». Звісно, як і більшість радикальних політичних організацій, в «Нації Ісламу» були різні ідеологічні вектори. Втім, радикальне крило «НІ» всерйоз сповідувало ідеї, в яких будь-які білі люди вважались породженням диявольських сил, в той час як афроамериканцям приписувалось божественне походження, що ставило їх на рівень вище порівняно з людьми іншого кольору шкіри. До такої організації, що сповідувала відвертий чорний расизм (хай навіть на противагу білому) і вступає чемпіон світу з боксу Мухаммед Алі.
Звісно, в якості виправдань часто звучать аргументи про жорстокий час та репресивну політику влади США проти афроамериканців, втім, чорний расизм на противагу білому залишається таким самим расизмом з такими самими шовіністичними та людиноненависницькими ідеями, що не може мати нічого спільного з концепціями визволення людей та народів. Відразу варто зазначити (не поглиблюючись в релігію), що іслам сам по собі сформувався як досить жорстке та дискримінаційне вчення з низкою середньовічних догм та пережитків. В США середини 20-го століття він втиснувся у визвольну боротьбу афроамериканців через свій контркультурний характер по відношенню до ліберального оточення та бюрократичного апарату.
Лише на початку 21-го століття проповідники «Нації Ісламу» пом’якшили свою шовіністичну позицію щодо інших нацменшин – індіанців, латиноамериканців та азіатів. Втім, американське населення європейського походження так і лишилось для них породженням зла. Організація чорних расистів, членом якої був Мухаммед Алі та в яку вкладав значні суми зі своїх боксерських перемог, була тоталітарною сектою, що вбивала незгідних та жорстко контролювала особисте життя своїх членів. Зокрема, і сам Алі був змушений розлучитись з першою дружиною-немусульманкою через настанови ідеологів «НІ».
Сам Алі цілком розділяв ідеї своїх товаришів з організації. По-перше, він жодним чином не засудив вбивство бойовиками «НІ» свого колишнього вчителя та наставника Малкольма Ікса (який перейшов на помірковані позиції боротьби за права чорношкірих), а по-друге – сам неодноразово висловлював відверті расистські ідеї. Цікавим є той факт, що цитати Алі стали агітацією для багатьох білих расистів та ультраправих, адже пропагували ті самі шовіністичні ідеї, але з іншого боку.
Дана стаття не має на меті дискредитувати пам’ять про великого спортсмена, а лише зруйнувати ще одного масового ідола в свідомості багатьох людей. В світі немає лише чорного чи білого, кожна людина має свої переваги та вади, навіть якщо вона є ідеалом для мільйонів. Наша мета в тому, щоб донести до читачів просту істину про те, що Мухаммед Алі – великий боксер, який і після смерті продовжує надихати велику кількість спортсменів по всьому світові, обрав для себе помилкові політичні ідеали, які не можуть служити прикладом для свідомих людей будь-якого кольору шкіри.

Олександр Рузевич, блогер, громадський, активіст, тренер з міксфайту (СК «Цитадель», Львів),

спеціально для Прометея.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: prometei.red@gmail.com. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.