Імідж України на світовій арені

Більше половини українців хочуть бачити себе у складі Євросоюзу. Згідно соцопитувань, які були оприлюднені Центром Разумкова, більше половини – це 56% населення України.

Імідж України у міжнародних договорах: нестабільність та недбалість
28 Липня 2016 21:09Блоги,Катя Бенюк

Ще більший відсоток, мабуть, очікує безвізового режиму з країнами ЄС, особливо молодь. Проте, ніхто не аналізує геополітичну ситуацію в Європі та місце України у цій великій грі. Згідно цього, картина виглядає для нас з вами не надто оптимістично, навіть якщо б Україна грала роль примірної учениці матінки Європи. Але навіть цього наша влада зробити не може.

Участь у міжнародних договорах дає можливість нашій країні показати себе як раз цією старанною ученицею та заробити для себе як політичні, так і економічні дивіденди.

Участь України у ратифікації Кіотського протоколу доводить, що таким чином можна створювати для країни позитивний образ партнера та отримувати за це гроші.

Хто не знає, Кіотський протокол – це договір, за яким країни-учасниці розробили квоти по викидах в атмосферу шкідливих речовин.

Україна ж долучилась до цього в 2004 році та отримала суцільні плюси. Враховуючи той факт, що фізично наша промисловість не в змозі на повну використовуватись, то і кількість шкідливих відходів у нас значно менша. Згідно протоколу, Україна змогла продавати свою невикористану квоту. І на купівлю погодилась Японія. В результаті бюджет України поповнюється на значну суму. До того, згідно договору, Японія і Україна розробили проект за яким мала відбутись заміна старих авто на нові, гібридні, в структурі МВС. Як нам відомо, новенькі авто, доставлені японцями, роками стояли без діла, поки їх не застосували у новій поліції.

Крім того, сума, яку сплачувала Японія, повинна була використовуватись тільки у екологічних проектах, однак куди насправді йдуть ці гроші та як їх відстежити – невідомо.

Протягом всього періоду держава не здійснила жодних виплат на згадані проекти. І це є причиною того, що Японія цілком законно зможе вимагати назад всі свої виплати. Проте нам дали другий шанс. Вже більше року, як Україна повинна була провести моніторинг та реєстр викидів парникових газів, однак через власну недбалість цього не зробила.

«Тепер, коли реєстр не працює, Україну можна звинуватити у порушенні умов Кіотського протоколу. Що і було зафіксовано 21 червня 2016 року в Бонні експертами ООН. Це загрожує іміджевими втратами і переглядом вже укладених комерційних договорів, скажімо, з Японією, про купівлю квот на викиди вуглекислого газу», – пишуть українські ЗМІ.

Українська влада знову просить про помилування і веде переговори з ООН, до того моменту, поки останні не ухвалять остаточного рішення. І якщо ж вони таки приймуть не на нашу користь своє рішення, то Україну чекають численні витрати, штрафи та, як вже писалось, втрата іміджу. Не тільки політичного, а суто партнерського, оскільки країна не може дотриматись навіть підписаних нею ж умов.

Ще один цікавий інцидент стосується прав людини. Ми не раз читали різні соціологічні дослідження, згідно яких наша держава явно не претендує не то щоб на першість, а навіть на місце в 10-ці найбільш демократичниих країн. Піднімати всі ці цифри нема сенсу, бо більшості вони все рівно нічого не скажуть. Зате звинувачення Європейського суду з прав людини, за яким визнано порушення Україною прав людини, на подання індивідуальної скарги на неї, буде більш красномовнішим.

Так, держава елементарно відмовляється надавати копії процесуальних документів, що гальмує розгляд справ у Європейському суді.

«Ратифікувавши цей міжнародний договір, Україна взяла на себе ряд обов’язків, але вже протягом десятків років «сумлінно» порушує його норми. Тільки завдяки систематичним зверненням юристів до Європейського суду з прав людини з аналогічними скаргами, державна влада починає «помічати” раніше «непомітні» порушення. Можливо, одного дня Україна врешті змінить чинне законодавство і виправить й цю помилку…» – пишуть на сайті Харківської правозахисної групи щодо даної ситуації.

До слова, самі ж українці часто подають в Європейський суд позови проти української держави. Вони можуть стосуватися елементарно обмеження прав власності, затягування судових розглядів, моральної компенсації і т.д.

І от тепер кожен, хто вірить у балачки влади про безвізовий режим та ЄС, задумається, чи потрібен комусь партнер, який не виконує своїх обов’язків та держава, де люди не мають прав і будуть тікати в інші країни, що, у свою чергу, приводить до економічної нестабільності? Я вже мовчу про інші важливі нюанси, зокрема – війну.

Українська влада, хто би не був при кермі, роками показує свою безвідповідальність та неефективність. Вищезгадані випадки конкретно стосуються 2015-2016 рр. – періоду активної проєвропейської політики (іншими словами, підлизування) з боку нашого державного апарату.

Катя Бенюк, журналістка інформаційного порталу Прометей, соціальна активістка.

Спеціально для Прометея

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.