Демони Євро

На перше липня цього року запланована прем'єра нової стрічки з циклу «Судна ніч», який вже встиг стати культовим у середовищі любителів так званого соціального хорору. Третя частина, як і попередні дві, описує світ недалекого майбутнього, у якому уряд США офіційно запровадив власне «судну ніч».

inx960x640
20 Червня 2016 21:29Блоги,Максим Осадчук

Раз на рік у темні години доби усім громадянам дозволено вільно чинити будь-яке насильство, включно з вбивством одне одного. Закон не діє, поліція та служби порятунку свідомо перестають виконувати свої функції до завершення «особливого періоду». Можновладці пояснюють цю реформу прагненням дати простим людям можливість «визволити свою агресію», адже подібне радикальне, але контрольоване кровопускання дивним чином стабілізує суспільство. Фільм отримав неабияку популярність ще до свого виходу. Проте поки глядачі передивляються попередні стрічки в очікуванні прем’єри, на головних площах Франції, схоже, відбувається творче переосмислення центральної деї «Судної ночі» тут і зараз.

Західні ЗМІ змагаються між собою в прагненні дати найбільш яскраву характеристику безпрецедентній хвилі вуличного насильства, що рухається Францією під час європейского чемпіонату з футболу. «Повернення варварів», «Криваве божевілля», «Карнавал демонів» – лише деякі з гучних термінів, що їх використовують на позначення подій емоційні журналісти, які працюють зараз в Марселі та Парижі. Не відстають і російські пропагандисти. Втім, в них все як завжди: «Молодцы наши ребята, так держать!» Ці «ребята», між іншим, як раз і є одними з найбільш жорстоких і агресивних погромників. Французька держава вже депортувала деяких з лідерів російських вболівальників, щойно трохи прийшла до тями після шоку перших днів чемпіонату.

Попереду всіх, само собою, англійські фани, які продовжують масово прибувати через Ла-Манш на континент. Тільки в «битві за Марсель» взяли участь декілька десятків тисяч британських вболівальників. Звичайно, не всі з них були активними в справі організації безладів, але навіть неозброєним оком видно, яку роль грає ця фанатська армія на вулицях. Після марсельских сутичок УЄФА закликала до максимальних заходів безпеки на наступному матчі в місті Ланс, куди мали приїхати від 40 до 50 тис. (!) вболівальників Англії та Уельсу. І це при тому, що все населення Лансу складає лише 34 тисячі жителів.

Звісно ж, расистські та праворадикальні погляди, поширені серед фанатів багатьох футбольних клубів у всьмоу світі, зовсім не рідкість і на цьогорічній європейській першості. Так, в тому ж Марселі добряче «піддаті» англійці спробували скоїти напад на район компактного проживання мусульман, скандуючи «де тут ІДІЛ?» Проте не так сталося, як хотілося: британці отримали гідний (і знову ж таки насильницький) спротив з боку місцевих вболівальників клубу «Марсель», більшість з яких складали бійці африканського та британського походження. З іншого боку, відмітились і деякі українські фани, «засвітивши» на камери світових видань нацистьскі татуювання. Характерно, що деякі наші патріотичні ЗМІ замість того, щоб визнати проблему, або принаймні делікатно промовчати, швиденько зконструювали конспірологічну версію подій. Згідно з нею, німці (або ж ті самі росіяни, наприклад) переодягнулись в українську форму та пролізли на трибуни, аби за будь-яку ціну дискредетувати нашу країну в очах світової спільноти. Було б справді смішно, якби не було так соромно.

Прикмітно, що в той самий час, коли батальйони вболівальників лупцюють одне одного та просто випадкових громадян на вулицях, Францію водночас розхитують наймасовіші соціальні протести за останні роки. На даний момент більш ніж мільйон французів беруть участь у масштабній кампанії спротиву урядовим планам запровадити менш лояльний до працівників Трудовий кодекс. Часом демонстрації робітників і студентів, переважно лівих поглядів, розташовуються за декілька сотень метрів від епіцентру фанатських боїв без правил. Лише дивом вони поки не зіткнулися між собою на масовому рівні, хоча окремі випадки конфліктів між протестувальниками та європейськими ультрас вже траплялись.

Власне, антикапіталістично спрямовані демонстранти, що виборюють своє право на краще життя в рідній країні, та агресівні бійці футбольних кланів — це живе втілення двох протилежних архетипів народного бунту. Перші грунтовно критикують спроби влади позбавити громадян певного пакету їхніх законних прав, висуваючі натомість раціональні вимоги більш гуманістичного суспільного устрою, а отже — соціального прогресу. Другі — це стихія хаосу в чистому вигляді, неконтрольований заклик до руйнації всього навколо, до знищення матеріальних цінностей та навіть інших людей суто в ім’я тваринних імпульсів колективного несвідомого. Це те саме, що Пушкін свого часу назвав безглуздим і нещадним «руським» бунтом, а соціальні напрями психоаналізу визначають як Танатос — колективну жагу до смерті.

Можна не сумніватись, що більшість фанатів, які розігрують зараз, за влучним виразом Сергія Марка, криваві сцени падіння Риму, в повсякденному побуті досить чемні та цивілізовані люди. Вони ходять на роботу, заробляють гроші. Багато з них мають родину, а дехто — навіть домашніх тварин. Але коли починається чергове «свято футболу», хлопці нарешті зкидують ненависну маску законослухняного громадянина, стаючи жерцями стихії ірраціонального бунту. І справа тут навіть не в футболі. Принагідно згадаємо універсальне гасло фанатського руху всіх європейських країн: against modern football – проти сучасного футболу. Варто розуміти це ширше: проти сучасного суспільства взагалі. Проти споживацтва, конвеєру, механістичної, утилітарної раціональності, що служить виключно тому самому одному відсоткові населення, що займає вищу ланку в суспільній ієрархії. На його негативній ролі в економічному устрої світу постійно наголошують протестуючі французькі робітники та студенти з другого боку площі. Але навряд чи фанати почують цей голосу розуму. Їхня «революція» має виключно деструктивний, діонісійський характер, користуючись юнгівською термінологією.

В кінцевому рахунку спостерігачам, яким цікавий політичний вимір подій Євро-2016 в контексті суспільного життя Західної Європи, варто робити ставки на те, коли закулісні майстри політичної маніпуляції почнуть твердою рукою спрямовувати титанічну руйнівну енергію навколофутбольного натовпу на лівих демонстрантів. Адже для їхніх господарів це вирішило б водночас дві великі проблеми. А враховуючи те, як вправно ультраправі політики в більшості європейських країн використовуть запалений ксенофобією фанатський рух у своїх цілях, вірогідність такого повороту подій суттєво збільшується. «Судна ніч» завжди санкціонується зверху, це варто пам’ятати за будь-яких обставин.

Максим Осадчук, головний редактор інформаційного порталу Прометей, блогер, політолог.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.