Чи стане Трамп новим месією «Великої Білої Америки»?

Ось вже другий день головною темою блогів і новин всього світу стала звістка про прихід до влади в штатах поганця Дональда Трампа. Думки опонентів вже стали не такими гострими, а багато хто і зовсім почав шукати позитивні сторони нового президента, перемогу якого на моїй пам'яті передрікали одиниці.

Чи стане Трамп новим месією «Великої Білої Америки»?
10 Листопада 2016 19:09Блоги,Сергій Марко

Наші вітчизняні ЗМІ вже починають шукати висловлювання Трампа в підтримку України, а правоналаштована частина населення радіє від приходу до влади «справжнього американського націоналіста», який покаже всьому світу свято білого американця. Ну і напевно не забуде білого українця, як вони думають. Порохоботи ж закликають поважати вибір американців, а затяті прихильники Клінтон ллють сльози в фейсбучних постах. Деякі навіть намагаються жартувати і навіть дуже по злому, запускаючи саркастичні анекдоти в стрічку.

З не такої високої дзвіниці спробую розібратися, що ж чекає світ і Україну після повної перемоги консерваторів у американській політичній гонці.

Трамп неоднозначна фігура для американської політики. Про перемогу Клінтон кричали всі з усіх сторін, від низів до світових гігантів, а в Дональда вірили лише фанатики і, як здавалося тоді, пропащі люди. В наслідок цього в США назріває серйозний внутрішній конфлікт, і перемога Трампа лише яскраво вказує на це. Замість того, щоб продовжувати робити «Америку Великою» новому главі необхідно буде тримати оборону і виконувати багато обіцянок, що відповідно послабить вплив світового гіганта в геополітиці. Погано це, чи добре, дати остаточну відповідь важко, а значить – нас чекає період нестабільності і, як висновок, можливий перерозподіл світового порядку.

Починаючи розбиратися у внутрішній ситуації, Трампу потрібно буде виконувати свої передвиборчі обіцянки, на популізм яких і клюнув виборець, а ось тут нас і чекає найцікавіше. Адже, чого тільки Дядько Дональд нам не обіцяв: і вирішити проблему сирійських біженців, і побудувати стіну на кордоні з Мексикою, і вирішити проблему зон, вільних від носіння зброї, і втихомирити геїв, і багато інших дуже спірних тез було висунуто. Виходячи з цього, можна припустити, що нас чекає підйом громадянської активності. Адже тепер американцям всіх мастей доведеться вибирати: погоджуватися їм з цим, або ж протистояти рішенням влади. Виконавцям і чиновникам теж доведеться нелегко, тому що і перед ними постане вибір, на чию сторону встати. Грядуть великі заколоти, майдани, окупаї та інші принади міських конфліктів. Знову всі будуть пильно стежити за Америкою, але чи зробить це її Великою? Ось в чому питання.

В силу правопопулістської риторики Трампа «нових лівих» чекає підйом. Давайте не забувати про небувалий для Америки успіх «соціаліста» Сандреса, кампанія якого рухалася за рахунок американського молодого покоління. Не думаю, що вони будуть миритися з успіхом Трампа і його діями. Весь цей тиск поглядів посилить соціально-політична кризу і збільшить кількість радикально налаштованих активістів, які будуть вже продовжувати справу Сандерса, але тільки своїм шляхом. Адже не факт, що цей рух очолить він. Питання навіть, чи знадобиться старий Бенрні йому взагалі. Розквіт ще більш лівих поглядів та їх політична реалізація вже не стандартним, а революційним шляхом, можливо захопить юні голови студентів і інтелігенції, які втомилися від порожніх розмов і захочуть взяти справу країни в свої руки. Від чого виграє кожен в цьому світі,бо вже по-новому будуть звучати гасла соціальної справедливості, антиімперіалізму і прав людини.

У зв’язку з нестабільністю і кризою неоліберальної парадигми всередині наддержави, на світову арену можуть вийти нові гравці, від яких цього і чекають. Розправлять плечі Азіатські Тигри, які і так захопили весь світ економічною експансією, зробивши Європу і США ринком збуту своєї продукції і починаючи вже конкурувати з такими гігантами, як Apple. За рахунок перенесення виробництва з країн першого світу у країни колишнього Червоного Союзу — Китай і В’єтнам. Світовий пролетарій — Китай зміг піднятися на рівень нової наддержави, яка, можливо, тільки і чекає моменту кризи в Європі і США. Внутрішньополітична криза Штатів розв’яже руки його супернику і одночасно головного партнера. У Піднебесної немає таких внутрішніх конфліктів, політична ситуація там досить стабільна, хоча теж є різні думки з цього приводу. Єдиний новий стрибок, який необхідний Китаю зараз, — це посилення на світовій арені, чому може посприяти нестабільність його торгівельного союзника.

Що чекає на Україну? Сказати важко. Можливо, весь цей «трампівський популізм» і загравання з Путіним — це всього лише слова, а може, це виллється в реальні кроки. Зараз говорити про це рано, але Україні доведеться дружити з новою американською владою, інакше нам самим не впоратися з агресією зі Сходу,бо головним нашим військовим союзником залишаються США. Дуже показові жарти в інтернеті з приводу рудих перук на голові української політичної еліти. Точки дотику доведеться шукати, інакше нам буде значно важче, ніж раніше.

Наприкінці ось що хотілося б сказати. Перемога Трампа — це найбільш приголомшуюча подія, яка доводить, що все таки американська демократія не закінчується в кабінетах і текстах аналітиків. Американець наївся від порожніх ліберальних обіцянок, які нічого конкретного не змінюють. Я думаю, голосували всі не за расиста Трампа або ж сексиста, а тому що, крім нього, реальної сильної альтернативи Клінтон і не було, а терпіти ще один кризовий строк не хотілося. Радує лише те, що за ці чотири президентських роки шансу у лівих буде ще більше, ніж раніше. Адже тепер американська двопартійна політична система загнала себе в ще більшу халепу.

Сергій Марко, блогер, громадський активіст.

Спеціально для Прометея.

Новини

«Прометей» - незалежний інформаційний портал. Позиція редакції може не збігатись з точкою зору авторів окремих матеріалів. Ваші матеріали, побажання та пропозиції надсилати на електронну пошту: [email protected]. Ми завжди на зв'язку!
Використання наших матеріалів можливе за умови наявності прямого посилання на Прометей.